Page 64 - Володимир Пахомов

постійною інформацією документа й місцем,
відведеним для змінної (ДСТУ 2732-94).
Реквізити бувають постійні й змінні. Пос-
тійні реквізити наносять, коли виготовляють
уніфіковану форму чи бланк документа, а
змінні – під час його складання.
Кожний із реквізитів має свою довжину,
визначену у формулярі-зразку. Довжина рекві-
зиту – це кількість графічних знаків та про-
білів, необхідна для запису реквізиту на до-
кументі.
Практика і управлінська наука визначають
уніфіковані правила оформ-лення організацій-
но-розпорядчих документів (ОРД), які вигото-
вляють в основному на папері форматом А3
(297 420 мм), А4 (297 210 мм) та
А5 (148 210 мм).
Усі формати паперу поділяються на три ря-
ди – А, В, С. Ряд А – основний, В і С – до-
даткові, що використовуються для виготовлен-
ня паперових виробів (конвертів, обкладинок
тощо).
Кожен ряд, у свою чергу, поділяється на
класи за розміром формату. В ряді А, напри-
клад, 13 класів. Кожний окремий формат поз-
начається літерою ряду та цифрою класу (А1,
А2, А3, А4, А5, А6, ... А13). Розмір формату
аркуша паперу визначається в міліметрах. По-
чатковий формат дорівнює одному квадратному
метру. Кожний наступний отримують шляхом по-
ділу попереднього навпіл. Останній (А13) до-
рівнює розміру поштової марки.
Документи з використанням реквізитів офо-
рмляють у відповідності до формуляра-зразка.
Формуляр-зразок – модель побудови форми
документа, яка встановлює галузь викорис-
тання, формати, розміри полів, вимоги до по-
будови конструкційної сітки та основні рек-
візити (ДСТУ 2732-94).
Робоча площа документа – це площа уніфі-
кованої форми чи бланка документа, призначе-
на для заповнення основними реквізитами.
Поля документа – це площі, призначені для
закріплення документа в технічних засобах, а
також для нанесення спеціальних позначок та
зображень.
58