Page 79 - 6
P. 79

Опис порід проводиться аналогічно до піщаних порід.
                                  Глинисті      породи      відносяться     до     найбільш
                            розповсюджених порід. Їх головними складовими частинами є
                            глинисті  мінерали  і  тонкодисперсний  уламковий  матеріал  –
                            пеліт, розміри частинок якого менші 0,01 мм.
                                  Глина  з  водою  утворюють  пластичну  масу,  яка  при
                            висиханні  твердіє,  а  при  випалюванні  набуває  твердості
                            гірської породи.
                                  В  природних  умовах  до  найбільш  розповсюджених
                            відносяться  гідрослюдисті,  каолінітові,  монтморилонітові  і
                            полімінеральні глини.
                                  Гідрослюдисті  глини  найбільш  розповсюджені  в
                            природі.  Вони  утворюються  як  в  морських  так  і  в
                            континентальних  умовах.  В  цих  глинах,  крім  гідрослюд  і
                            уламкової  пелітової  фракції,  у  вигляді  домішок,  часто
                            присутні  хлорит,  монтморилоніт,  а  також  уламкові  зерна
                            кварцу,  слюд  та  ін.  В  залежності  від  кількості  і  складу
                            домішок глини бувають більш або менш пластичними.
                                  Каолінітові       глини      не      мають       широкого
                            розповсюдження.  Це  білі  глини,  складені  коалінітом,  що
                            утворився  при  вивітрюванні  польовошпатових  порід.  В  корі
                            вивітрювання каоліни вміщують домішки зерен кварцу, лусок
                            слюди та ін., часто зустрічають специфічні породи – боксити.
                            Це щільні породи, забарвлені в червоні, рідше в сірі відтінки,
                            що  складаються  головним  чином  із  оксидів  і  гідроксидів
                            алюмінію, часто з домішками гідроксидів заліза.
                                  Монтморилонітові          глини      мають       обмежене
                            розповсюдження.       В    чистому     вигляді    зустрічаються
                            надзвичайно  рідко  і  в  невеликих  кількостях.  Як  правило,  ці
                            глини вміщують домішки мінералів із груп каолініту, хлориту
                            і гідрослюд, а також уламкових і хемогенних утворень.
                                  Полімінеральні  глини  розповсюджені  дуже  широко.
                            Вони  являють  собою  продукт  перевідкладання  глинистих
                            порід  і  глинистих  мінералів.  В  їх  складі  переважають
                            гідрослюди, в менших кількостях присутні каолініт, хлорит і
                            монтморилоніт.
                                  Описуючи глини, необхідно вказати наступні їх зовнішні
                            ознаки:  колір,  ступінь  вологості  і  пластичності,  домішки,
                            текстуру, наявність рослинних залишків, запах та ін.
                                  Аргіліти – це щільні, тверді глинисті породи, утворені в
                            результаті діагенезу глин. Їх склад відповідає гідрослюдистим
                            і рідше полімінеральним глинам. На відміну від глин, аргіліти
                            крихкі  і  під  дією  внутрішніх  або  зовнішніх  напруг
                            (тектонічних, гідророзриву) в них утворюються тріщини, які в
   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84