Page 74 - 6

правильно визначити походження осаду.
2.9. Твердість осадових порід – це властивість виявляти
опір заглибленню в них інших тіл при спрямованому
контактно-силовому впливі. Твердість порід залежить від
багатьох факторів, але основними серед них є мінеральний
склад, ступінь цементації складових частин, ущільнення порід
тощо.
2.10. Пластичність осадових порід – це властивість
порід беззворотньо деформуватися без мікроскопічних
порушень їх суцільності під дією механічних навантажень і
зберігати її у зміненому вигляді після зняття зусиль, що
викликали цю деформацію. Пластична деформація проходить
під дією одностороннього або всестороннього тиску в
результаті зміщення однієї частини породи відносно іншої.
Пластичність осадових порід збільшується при підвищенні
температури і тиску. Найбільш пластичними породами є
глини, графіт, кам’яна сіль та деякі інші породи.
2.11. Абразивність осадових порід – це їх здатність
піддаватися руйнуванню при терті по них різних твердих тіл,
зокрема металів, сплавів, гірських порід тощо. Обумовлена
вона міцністю, розмірами і формою мінеральних зерен, які
складають породу, а також твердістю самих мінералів. Серед
гірських порід найменшу абразивність мають кам’яна сіль,
сульфати, глини при умові, що вони не містять значної
кількості твердих включень. Найбільша абразивність у
кварцових пісковиків, алевролітів, кварцитів та ін.
2.12. Проникність осадових порід – це здатність
породи пропускати через себе рідину і гази при наявності
перепаду тиску. Вона кількісно характеризує фільтраційні
властивості колекторів. Величина проникності залежить від
літологічного складу і будови гірської породи. Важливий
вплив на величину проникності мають пористість,
цементуючий матеріал, глибина залягання порід,
термобаричні умови та інші геолого-фізичні фактори.

3. Головні типи осадових гірських порід

Осадові гірські породи за структурними ознаками
поділяються на уламкові, органогенні, хемогенні та
вулканогенні (табл. 3.1).

3.1.Уламкові гірські породи

До них відносяться породи, в яких уламкова частина
складає більше 50%. Класифікація їх базується на
структурних ознаках, основними із котрих є розмір зерен і