Page 81 - 6

доломіту. Чисті доломіти зустрічаються рідко. В основному
спостерігаються різні переходи від вапняків до доломітів, та й
вапнякові доломіти вміщують більше 50% доломіту, а
доломітові вапняки – менше 50%. Макроскопічно відрізнити
доломіти від вапняків практично неможливо. Їх
діагностичною ознакою є реакція з розведеною соляною
кислотою. Доломіти ”киплять” тільки після розтирання їх в
порошок.

Кремнисті породи

Породи, складені переважно кремнеземом, можуть мати
як органічні, так і хімічне походження. Із кремнистих порід
органічного походження найбільше розповсюдження мають
діатоміти, що являють собою скупчення мікроскопічних
скелетів діатомітових водорослей. Діатоміти – білі або світло-
жовті , м’які і легкі рихлі породи, часто подібні на письмову
крейду, але, на відміну від неї, не реагують із соляною
кислотою.
Трепели зовнішньо невідрізнимі від діатомітів, але
мають колоїдно-хімічне походження. Вони складаються не із
шкарлупок, а із найдрібніших зерен опалу, які можна
розрізнити тільки під мікроскопом.
До кремнистих порід також відносяться опоки, яшми,
кремнисті конкреції. Вони мають значно менше
розповсюдження, ніж діатоміти і трепели.

Сірчанокислі і галоїдні породи.

Сірчанокислі і галоїдні породи розрізняються за
хімічним складом, але близькі за умовами формування. Серед
цих порід найбільш розповсюджені кам’яна сіль, гіпс і
ангідрит.
Кам’яна сіль являє собою зернисто-кристалічну або
зливну масу. Забарвлення її змінюється від білого до
червоного в залежності від домішок. Діагностичні ознаки солі:
солена на смак, легко розчиняється у воді, має невелику
густину. Зустрічається як в суцільних масах, так і у вигляді
домішок в уламкових породах і глинах. При вивітрюванні на
поверхні таких порід виникають білі плями солі.