Page 82 - 6

Гіпс, як і кам’яна сіль, зустрічається у вигляді зернисто-
кристалічних мас. Чистий гіпс сніжно-білий, жовтий або
рожевий, але його забарвлення в залежності від складу
домішок може бути різноманітним. Гіпс легко розпізнається
за невеликою твердістю і малою густиною, яка не перевищує
2,4.
Ангідрит – сіра або голубувато-сіра щільна порода з
густиною до 3 і твердістю до 3,5 за шкалою Мооса, чим різко
відрізняється від гіпсу. Ангідрит зустрічається на глибинах
більше 70 м. На поверхні він внаслідок гідратації переходить в
гіпс.

Залізисті породи

Найбільше розповсюдження із залізистих порід мають:
1) оксиди і гідроксиди заліза; 2) карбонати заліза; 3) сульфіди
заліза.
Серед порід першої групи є оолітові залізні руди.
Утворюються вони при випаданні гідроксидів заліза із
морської або прісної води.
До складу другої групи входять сидерит, який
зустрічається у вигляді мінеральних включень в осадових
породах або, рідше, утворює невеликі лінзи.
До третьої групи відносяться пірит і марказит. Вони
іноді складають пласти і лінзи, але практичного значення в
промисловості не мають.

Фосфатні породи

Осадові породи, багаті фосфатами кальцію (апатит),
називаються фосфоритами. Вони містять фосфат кальцію в
аморфному виді, домішки глини або піску. Якість фосфоритів
оцінюється за вмістом фосфорного ангідриту. За місцем
утворення розрізняють фосфорити морські і континентальні, а
за умовами залягання – пластові та конкрекційні. Фосфорити
із великим вмістом оксиду фосфору, є цінною рудою для
хімічної промисловості і сільського господарства при
виробництві добрив.

Вуглеводневі породи

До названої групи входять як органогенні так і хемогенні
породи. Найбільш широке розповсюдження мають торф,
викопне вугілля, горючі сланці, бітумінозні породи і нафта.
Торф являє собою буру або чорну масу не до кінця