Page 49 - 6

Злам раковистий. Переважають п’єзоелектричні властивості.
Легко розчиняється у HF, при підвищених температурах і
тисках розчиняється у водних лужних і бікарбонатних
розчинах.
Рутил – TiO 2 – мінерал класу оксидів, найбільш
розповсюджена поліморфна модифікація TiO 2. Ізоморфні
домішки Cr, Nb, Ta, U, Sn. Різновидності рутилу стюверит –
містить домішки Ta 2O 5 (до 47%); ільмено-рутил – Nb 2O 5 (до
42%); нігрин (залізистий рутил). Сингонія тетрагональна.
Кристалічна структура рутилу утворена стрічками TiO 6-
октаедрів, витягнутими вздовж четвертої осі. Кристали
призматичні, стовпчасті до голчастих. Грані призми покриті
вертикальною штриховкою. Переважно двійники колінчасті,
серцевидні. Утворюють також епітаксичні зростання з
магнетитом, гематитом, ільменітом, голчастими і витягнутими
зростками в кварці (“стріли Амура”, “волосся Венери”),
гранаті. Орієнтовані за кристалографічними напрямами
вростки рутилу в сапфірі, рубіні, шпінелі та інших
зумовлюють астеризм в цих мінералах. Зустрічаються також у
вигляді дрібно- і крупнозернистих суцільних мас.
Тонкозернистий агрегат рутилу входить до складу
псевдоморфоз по мінералах Ti (лейкоксен).
Забарвлення червоно-буре, темно-буре, жовтувате,
синювате, чорне, рідко зелене. Твердість 5,5. Густина 4200
3
кг/м . Крихкий. Широко розповсюджений акцесорний мінерал
інтрузивних і метаморфічних порід, характерний мінерал
альпійських жил. Часто зустрічається в теригенних осадових
породах. Промислові концентрації відомі в кварцитах,
гнейсах, метаморфічних сланцях. Накопичується також у
розсипах.
Опал – SiO 2nH 2O – водовмісний колоїдний оксид
кремнію глобулярної будови. Глобули кремнезему мають
розмір 150-400 нм, рідко більше. При розкристалізації
переходить в агрегат субмікроскопічних кристалів: -
кристоболіту, -тридиміту і їх суміш КТ-опал. Містить
домішки оксидів Al, Fe, Mn, Mg, лужних та органічних
речовин, що зумовлюють власне забарвлення опалу (рис.
4.30). Глобулярна будова опалу породжує опалесценцію –
розсіювання світла.
Благодатний опал відрізняється радужною грою
кольорів (кпалізацією), причиною якої є дифракція світла на
просторі решітки, утвореної регулярно розташованими
однорозмірними глобулами. Колір радужної іризації
визначається діаметром глобул (при  150-200 нм –