Page 51 - 6
P. 51

Циркон  –  Zr[SiO 4]  –  мінерал  підкласу  острівних
                            силікатів.  Переважно  містить  домішки  Ca,  Mn,  Mg,  Sn,  Nb,
                            TR,  P,  U,  Th  у  вигляді  мінеральних  мікровключень.  В
                            кристалічній  структурі  циркону  ізольовані  [SiO 4]-тетраедри
                            чергуються  вздовж  вертикальної  осі  у  шаховому  порядку  з
                            [ZrO 8]-поліедрами.    Сингонія     тетрагональна.     Кристали
                            циркону  видовжено-  і  короткопризматичні  з  гострими
                            біпірамідальними       закінченнями      або     біпірамідальні.
                            Характерні  епітаксичні  зростання  циркону  з  пірохлором  і
                            ксенотимом, а також хрестоподібні та колінчасті двійники.
                                  Циркони  пізніших  генерацій  утворюють  променеві
                            зростки тонкопризматичних кристалів. У забарвленні циркону
                            переважають  червонувато-коричневі  кольори,  відомі  також
                            безколірні,  соломово-  і  золотисто-жовті,  оранжево-  і
                            пурпурно-червоні,  рідше  зелені  циркони.  За  забарвленням
                            виділяють  різновидності  прозорих  ювелірних  цирконів.
                            Характерне  велике  подвійне  заломлення.  Блиск  алмазний  до
                            скляного.  Спайність  часто  виражена  по  призмі.  Злам
                            раковистий  або  нерівний.  Твердість  7,5.  Густина  4000-4700
                                 3
                            кг/м . Крихкий.
                                  Апатит – Ca 5[PO 4] 3(OH,F,Cl) – мінерал класу фосфатів.
                            В деяких апатитах зустрічаються домішки Mn (до 7,6% MnO),
                            Sr  (до  23,7%  SrO), Mg  (до  0,5%  MgO),  Fe  (до  4,6%),  Al  (до
                            1,5%) та ін. В аніонній частині домішки CO 2 (до 4,5%), SO 3 (до
                            3,7%),  SiO 2  (до  2%).  Залежно  від  складу  розрізняють  (рис.
                            4.33):  фторапатит,  карбон-  апатит,  фторкарбонапатит  та
                            ін.
                                  Найбільше розповсюдження і практичне значення мають
                            фтор-апатит  і  фторкарбонапатит.  Теоретичний  вміст  P 2O 5  в
                            апатиті  42,3%.  Кристалізується  в  гексагональній  сингонії,
                            утворюючи  подовжено-призматичні  до  голчастих,  рідше
                            таблитчастих кристали. Агрегати зернисті, іноді ниркоподібні,
                            землисті,  оолітові  та  ін.  Фізичні  та  оптичні  властивості
                            змінюються  залежно  від  складу  мінералу.  Колір  апатиту
                            зумовлений  наявністю  домішок  або  дефектами  структури  –
                            блакитний,  синьо-зелений,  жовто-зелений,  рожевий  при
                                          2       3 
                            заміщенні  Ca     Mn     , при значних включеннях гематиту –
                            темно-червоний,  органіки  –  чорний,  глинистих  речовин  або
                            гідроксилів Fe – сірий, бурий. Спайність практично відсутня.
                            Блиск скляний, масний. Твердість 5. Густина від 2950 до 3800
                                 3
                            кг/м .
                                  Кальцит – CaCO 3 – мінерал класу карбонатів. Утворює
                                                                              2+
                            неповні  ізоморфні  ряди  з  карбонатами  Mn,  Fe ,  Mg.  Відомі
                            також  невеликі  домішки  Co,  Zn,  Sr,  Ba,  Pb,  TR.
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56