Page 46 - 6

Кристалічна структура координаційна, похідна від структури
сфалериту. Кристалізується в тетрагональній сингонії, вище
700С – у кубічній. Складає, в основному, суцільні маси і
вкрапленики, досить рідко кристали тетраедричного, іноді
також псевдодекаедричного габітусів. На гранях часто
зустрічаються ступені росту і штриховки. Характерні
двійники. Красиві колекційні кристали халькопіриту
величиною до 10 см відомі на родовищах Казахстану,
Азербайджану і Примор’я.
Часто халькопірит присутній у сфалериті у вигляді
емульсійної вкрапленості – безпорядково розсіяних або
закономірно орієнтованих мікровключень. Колір латунно-
жовтий з синьою або строкатою відмінностями. Блиск
3
металевий. Твердість 3,5-4. Густина 4200100 кг/м . Спайність
відсутня. Крихкий. Злам раковистий.
Арсенопірит – FeAsS – мінерал класу сульфідів.
Фактичний вміст As – 40-49%. Домішки Co, Ni, Mn, Zn, Sb,
Se. Часто зустрічаються дрібненькі включення самородного
золота (золотоносний арсенопірит). Кристалізується в
моноклінній або триклінній сингоніях. Кристалічна структура
координаційного типу, в її основі – щільна упаковка радикалів
3–
AsS . Утворюють подовжені, рідше короткопризматичні з
характерним ромбічним перерізом кристали, зоряні зростки,
шостоватні та зернисті агрегати.
Колір олов’яно-білий, у зламі сталево-сірий. Часто
спостерігається жовтуватий відтінок. Блиск металевий.
3
Твердість 5,5-6,0. Густина 6100100 кг/м .
Арсенопірит – типовий мінерал високо- і
середньотемпературних родовищ, в т. ч. часто золоторудних.
Він є головним джерелом одержання миш’яку і його сполук.
Із кобальтовміщуючого арсенопіриту видобувають кобальт.
Золотоносний арсенопірит входить до складу золотих руд.
Основним методом збагачення є флотація. Сорбенти –
ксантогенати у кислому середовищі, регулятори середовища –
сода, сірчана кислота, вапно, активатори – катіони міді,
депресори – окислювачі. Селекція від піриту досягається при
активізації арсенопірит іонами міді і флотації у вапняковому
середовищі.

3.3 Тип оксидів і гідрооксидів

Клас мінералів представлений хімічними сполуками
різних хімічних елементів з киснем, що нараховує близько 300
мінеральних видів. Найбільше розповсюджені природні оксиди
Si, Fe, Mn, Al, меншою мірою Cu, U. Більшість природних