Page 52 - 6
P. 52

Кристалізується у тригональній сингонії.
                                  Спайність  досконала  по  ромбоедру.  На  площинах
                            спайності     характерна      штриховка      полісинтетичного
                            двійникування.  Для  кальциту  також  характерні  зернисті
                            агрегати,  друзи,  сталактити  і  сталагміти,  конкреції,
                            сфероліти,       ооліти,     пізоліти,     щільні,      пористі,
                            тонколускуваті, мучнисті та волокнисті скупчення.
                                  Кальцит  може  бути  забарвлений  ізоморфними  та
                            механічними  домішками  у  відтінки  сірого,  жовтого,
                            червоного, бурого, зеленого і чорного кольорів. Часто білий.
                            Блиск  скляний  до  перламутрового.  Крихкий.  Твердість  3.
                                                                 3
                            Густина чистого кальциту 2710 кг/м . Розчиняється у холодній
                            розбавленій соляній кислоті при скипанні.
                                  Малахіт  –  Cu 2(OH) 2[CO 3]  –  мінерал  основної
                            карбонатної  міді.  Кристалізується  в  моноклінній  сингонії.
                            Кристалізаційна структура координаційна. Основний мотив –
                            зигзагоподібні ланцюжки з поліедрів Cu(O,OH) 6 і трикутників
                            [CO 3], з’єднаних в неправильні шари. Кристали голчасті або
                            призматичні,  зустрічаються  рідко.  Переважно  радіально-
                            променеві     концентрично-зональні      “нирки”,    сталактити,
                            сферокристали,  а  також  порошкуваті  і  землисті  виділення,
                            нальоти,  псевдоморфози  (наприклад,  по  азуріту).  Іноді
                            зустрічаються у великих скупченнях.
                                  Вольфраміт      –    (Mn,Fe)WO 4     –    мінерал    класу
                            вольфрамітів.  Вміст  WO 3  –  74-76%.  Іноді  присутні  домішки
                            Ca, Nb, Ta, Mg тощо. Вольфраміт являє собою серію твердих
                            розчинів  змінного  складу  з  кінцевими  членами  MnWO 4  і
                            FeWO 4.  Кристалізується  в  моноклінній  сингонії.  В  основі
                            кристалічної     структури     –    зигзагоподібні    ланцюжки
                            (Mn,Fe)O 6- і WO 6-октаедрів.
                                  Вольфраміт  утворює  кристали  (часто  зональні)  різної
                            форми:  подовжено-  і  короткопризматичні,  стовпчасті,
                            шостоваті, голчасті та ін. Характерна вертикальна штриховка
                            на  гранях.  Часто  спостерігаються  двійники.  Найбільш
                            поширені  агрегати  видовжено-пластинчастих  або  голчастих
                            зерен,  променеві  зростки,  суцільні  зернисті  маси.  Відомі
                            псевдоморфози вольфраміту по шеєліту і навпаки.
                                  Колір  вольфраміту  буро-чорний.  Блиск  металевий,
                            напівметалевий,  масний,  смолистий  та  алмазний.  Іноді
                            спостерігається  райдужна  мінливість.  Крихкий.  Спайність
                            досконала  в  одному  напрямку.  Твердість  5-5,5.  Густина  від
                                                          3
                            7100-7200 до 7500-7600 кг/м .
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57