Page 126 - 6

може призвести до ненадійного встановлення відносного віку
окремих шарів і прошарків в одній і тій же товщі порід.
Не дивлячись на вказані недоліки цього методу, він є
досить надійним при вивченні метаморфічних і магматичних
порід. Без нього практично неможливо визначити відносний
вік гнейсів, кварцитів, гранітів, діоритів та інших гірських
порід.
До петрографічного методу належить також
мінералогічний метод, коли окремі шари і пачки шарів
(горизонтів) порівнюють за мінералогічними асоціаціями,
ступенем діагенезу і метаморфізму. Застосовується він
виключно на обмеженій площі, де при геологічному розвитку
земної кори діяли абсолютно однакові процеси.

4. АБСОЛЮТНИЙ ВІК ГІРСЬКИХ ПОРІД ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Абсолютна геохронологія визначає вік гірських порід в
роках, тисячоліттях, мільйонах і мільярдах років. Визначення
віку проводиться за вмістом продуктів розпаду радіоактивних
хімічних елементів, що містяться в гірських породах і
мінералах. Процес розпаду проходить з постійною швидкістю
протягом геологічної історії розвитку Землі. В результаті
радіоактивного розпаду з’являються атоми стійких елементів,
які не піддаються подальшому розпаду. Їх кількість
збільшується відповідно до віку гірських порід. Різні елементи
розпадаються з різною швидкістю, а тому розроблено декілька
методів визначення віку гірських порід та створено шкалу
абсолютного літочислення історії Землі.
Провідними методами ядерної геохронології є
радіовуглецевий, калій-аргоновий, стронцієвий та
свинцево-урано-торієвий.
Радіовуглецевий метод застосовують для визначення
віку гірських порід в межах до 60 тис. років. В атмосфері
встановилась постійна концентрація атомів радіоактивного
вуглецю 14 С з періодом напіврозпаду понад 5700 років.
Рослини і тварини в процесі життєдіяльності засвоюють його
в такій концентрації, в якій він знаходився в атмосфері у
певний період. Після їх відмирання обмін речовин
припиняється, а концентрація 14 С в залишках організмів
починає зменшуватися у зв’язку з його розпадом. Заміряючи
вміст 14 С, можна встановити вік органічних залишків і
відповідно гірських порід та час різних геологічних та
історичних подій. За допомогою даного методу встановлено
епохи зледеніння в Європі та в Північній Америці.
Калій-аргоновий метод базується на визначенні вмісту