Page 77 - 58

Гриби умовно поділяють на нижчі і вищі. Вегетативне тіло грибів
називається грибницею, або міцелієм, воно складається з окремих
ниток – гіфів. Ці нитки знаходяться всередині субстрату, на якому
живуть гриби. Гриби з найпримітивнішою будовою міцелію не

мають, їхнє тіло складається з однієї клітини. У грибів із складнішою
будовою міцелій часто буває добре розгалужений, одноклітинний,
багатоядерний. У вищих грибів міцелій багатоклітинний.

Одно- або багатоядерні клітини грибів у більшості випадків
вкриті тонкою клітинною оболонкою. Під нею знаходиться
цитоплазматична мембрана, яка вкриває цитоплазму. Клітинна
оболонка на 80-90% складається з азотистих і безазотистих

полісахаридів, до її складу в невеликій кількості входять білки, ліпіди
та поліфосфати.
У клітині грибів є ферменти, білки. Серед органоїдів тут є

мітохондрії, що подібні до вищих рослин, лізосоми, в яких
розщеплюються білки. У вакуолях містяться запасні поживні
речовини: глікоген, ліпіди, жирні кислоти, жири тощо. В їстівних

грибах є багато вітамінів і мінеральних солей.
Розмножуються гриби безстатевим шляхом: спеціалізованими
клітинами – спорами і вегетативно – частинами міцелію,

брунькуванням. Процесу спороутворення може передувати статевий
процес, який дуже різноманітний у грибів. Зигота може утворюватись
в результаті злиття соматичних клітин, спеціалізованих на гамети, і
статевих клітин – гамет. Спори різних грибів розповсюджуються

комахами, різними тваринами, людиною та повітряними течіями.
Цвільові гриби (рис. 2.10) поселяються на продуктах
харчування, в грунті, на овочах і плодах. Вони викликають псування

доброякісних продуктів. Більшість цих грибів – сапрофіти. Проте
деякі з них є збудниками інфекційних хвороб людини, тварин,
частіше рослин.
Усім добре відомий одноклітинний гриб мукор, або біла цвіль,

має вигляд пухнастого нальоту, який через деякий час стає чорним,
поселяється на овочах, хлібі і кінському гної. Аспергіл і пеніцил
мають багатоклітинний міцелій. Плодоносна гіфа аспергіла на

верхівці має потовщення, що несе на собі паличкоподібні вирости, від
яких відшнуровується ланцюжок спор. У пеніциліума конідієносець
на верхівці не потовщується, а розгалужується.

75