Page 75 - 58

розташовані спірально закручені зелені стрічкоподібні хлоропласти з
численними піреноїдами. Крупне ядро з добре помітним ядерцем
розташоване в центральній частині клітини, оточене шаром
цитоплазми, який сполучений з пристінним шаром тяжами. Проміжки

між тяжками заповнені вакуолями.
Спірогіра розмножується вегететивно і статевим шляхом, спор не
утворює. Вегетативне розмноження відбувається при випадковому

розриві ниток. Із кожної частини нитки або окремої клітини
утворюються нові особини за рахунок поділу клітини.
Статеве розмноження здійснюється шляхом кон'югації. При цьому
дві нитки, зовні подібні, зближаються. З клітин ниток, що розміщені

одна проти одної, утворюються вирости. При стиканні цих виростів
перегородки їх зникають і вміст "чоловічої" клітини переливається в
"жіночу". В результаті цього злиття утворюється зигота, яка

вкривається товстою оболонкою і після певного періоду спокою
проростає. При цьому вона ділиться мейозом, утворюючи 4 гаплоїдні
клітини. Три з них – дрібні – відмирають, а одна – крупна – разом із

вмістом зиготи утворює проросток нової особини, який дає початок
новій нитці.
Роль водоростей в природі

Водорості – планктонні і бентосні, наземні і грунтові –
відіграють велику роль у природі. Разом з іншими водними
рослинами вони виробляють близько 80% всієї маси органічних

речовин.
Наземні водорості часто виступають у ролі піонерів рослинності,
поселяючись на безплідних ділянках суші: скелях, пісках. У симбіозі

з грибами водорості утворюють своєрідні організми лишайники.
Водорості – одні з найдавніших організмів, що населяють нашу
планету. Від них виникли наземні рослини. Збагативши атмосферу
киснем, вони зумовили можливість існування різноманітного світу

тварин і сприяли розвитку бактерій. Завдяки їхній діяльності в
атмосфері, з'явився озоновий екран, який захищає Землю від
радіаційного випромінювання.

Водорості беруть участь у кругообігу речовин в природі, в
поліпшенні газового режиму водойм і утворенні відкладів сапропелю
(органічного мулу).

Із водоростей утворилися потужні поклади гірських порід: у
крейдяних породах 95% залишків оболонок деяких золотолистих

73