Page 309 - 58

Дослідження І.П. Павловим взаємовідношень збудження і
гальмування, їхньої сили і тривалості дозволили виділити чотири

основні типи вищої нервової діяльності людини:
1. Неврівноважений тип. При ньому переважають процеси

збудження над процесами гальмування.
2. Врівноважений тип з великою рухливістю нервових процесів.

3. Врівноважений тип з малою рухливістю нервових процесів.

4. Слабкий тип. У таких індивідуумів слабо розвиваються як

збудження, так і гальмування.

Свідомість і мислення людини як функції вищих відділів

головного мозку. Людська душа або психіка, це сукупність

психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ

людини, а також основних рис особистості – її життєвих інтересів,

переконань, ідеалів, моральних якостей, її ставлення до суспільства,

до інших людей, до своїх обов’язків і до себе самої.

Одне й те ж явище природи по-різному переживається різними

людьми. Одні будуть милуватися величчю грози, інші – тремтіти від

страху при яскравому спалаху блискавки і оглушливому гуркоті грому.

Так різне відношення до одного і того ж явища природи, різні

почуття і думки, що виникли у різних людей, кажуть про те, що

кожна людина по-своєму, суб’єктивно відображає явища зовнішнього

світу.

Людина – істота суспільна. На її розвиток впливає не тільки

природа, але й суспільство, якому належить вирішальна роль.

Людина бачить у явищах і предметах навколишнього світу значно

більше, ніж будь-яка тварина, бо до діяльності органів чуттів у

людини приєднується діяльність мислення.

Мислення – це робота мозку, внаслідок якої людина може за

допомогою слів і образів уявити і виразити найрізноманітніші стани

297