Page 16 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

1. Державна бібліографія – це бібліографія, основним призначенням
якої є вести облік і реєструвати всі локументи, які виходять на території нашої
держави.
2. Науково-допоміжна – це бібліографія, основним призначенням якої є
сприяти науковій і виробничій діяльності. Вона обслуговує науковців і вчених.
3. Рекомендаційна – це бібліографія, основним призначенням якої є
сприяти освіті, самоосвіті і популяризації знань.
4. Галузева бібліографія обслуговує інформацією одну із галузей знань.
5. Краєзнавча бібліографія призначена готувати і розповсюджувати
бібліографічну інформацію, пов’язану за змістом з певною місцевістю в країні.
6. Видавничо-книготоргівельна бібліографія має на меті інформувати
населення, бібліотечних працівників та видавничо-книготоргівельні організації
про документи, які щойно вийшли або будуть випущені певним видавництвом.
7. Поточна бібліографія виконує функції інформування про нові
документи.
8. Ретроспективна бібліографія готує і розповсюджує інформацію про
документи, які видавались за минулі роки.
9. Бібліографія бібліографії озброює споживачів засобами орієнтації в
джерелах бібліографічної інформації, організовує і направляє бібліографічний
пошук у процесі бібліографування, бібліографічного обслуговування і
самообслуговування. Вона грає важливу роль у науковій розробці історії
бібліографії, методиці бібліографічної діяльності.
Дана класифікація піддавалась критиці. Наприклад, такі види бібліографії,
як галузева, краєзнавча та деякі інші базуються на особливостях об’єкта
бібліографування, а не суспільного призначення. Враховуючи недоліки та
дискусійність проблеми видової диференціації бібліографії, розділ “Види

бібліографії” з нового ГОСТ 7.0-84 був вилучений, але проблема залишилась.
Функціонування системи документальних комунікацій забезпечують
спеціально створені інститути – посередники між документами та
споживачами. Сюди належить і бібліографія, але вона не має власної цілісності.
Бібліографія існує не як інститут, а тільки всередині його і виконує свої
бібліографічні функції. Бібліографія існує і в бібліотечній справі, і в
видавничій, у книжковій торгівлі, у діяльності книжкових палат, науково-
інформаційній діяльності та в архівній справі. Отже, можна говорити про такі
види бібліографії:
1. Бібліотечна;
2. Видавнича;
3. Книготоргівельна;
4. Книжково-палатна;
5. Науково-інформаційна;
6. Архівна.
При такому підході знаходять своє місце в класифікації такі види
бібліографії, як видавнича і книготоргівельна, які раніше не входили у видову
структуру, побудовану за ознакою суспільного призначення.