Page 16 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 16

1.  Державна  бібліографія  –  це  бібліографія,  основним  призначенням
               якої є вести облік і реєструвати всі локументи, які виходять на території нашої
               держави.
                          2. Науково-допоміжна – це бібліографія, основним призначенням якої є
               сприяти науковій і виробничій діяльності. Вона обслуговує науковців і вчених.
                          3.  Рекомендаційна  –  це  бібліографія,  основним  призначенням  якої  є
               сприяти освіті, самоосвіті і популяризації знань.
                          4. Галузева бібліографія обслуговує інформацією одну із галузей знань.
                            5.  Краєзнавча  бібліографія  призначена  готувати  і  розповсюджувати
               бібліографічну інформацію,  пов’язану за змістом з певною місцевістю в країні.
                             6. Видавничо-книготоргівельна бібліографія має на меті інформувати
             населення,  бібліотечних  працівників  та  видавничо-книготоргівельні  організації
             про документи, які щойно вийшли або будуть випущені певним видавництвом.
                          7.  Поточна  бібліографія  виконує  функції  інформування  про  нові
               документи.
                         8. Ретроспективна бібліографія готує і розповсюджує інформацію про
               документи, які видавались за минулі роки.
                        9. Бібліографія бібліографії озброює споживачів засобами орієнтації в
               джерелах бібліографічної інформації, організовує і направляє бібліографічний
               пошук  у  процесі  бібліографування,  бібліографічного  обслуговування  і
               самообслуговування.  Вона  грає  важливу  роль  у  науковій  розробці  історії
               бібліографії, методиці бібліографічної діяльності.
                     Дана класифікація піддавалась критиці. Наприклад, такі види бібліографії,
               як  галузева,  краєзнавча  та  деякі  інші  базуються  на  особливостях  об’єкта
               бібліографування,  а  не  суспільного  призначення.  Враховуючи  недоліки  та
               дискусійність  проблеми  видової  диференціації  бібліографії,  розділ  “Види

               бібліографії” з нового ГОСТ 7.0-84 був вилучений, але проблема залишилась.
                     Функціонування  системи  документальних  комунікацій  забезпечують
               спеціально  створені    інститути  –  посередники  між  документами  та
               споживачами. Сюди належить і бібліографія, але вона не має власної цілісності.
               Бібліографія    існує  не  як  інститут,  а  тільки  всередині  його  і  виконує  свої
               бібліографічні  функції.  Бібліографія  існує  і  в  бібліотечній  справі,  і  в
               видавничій,  у  книжковій  торгівлі,  у  діяльності  книжкових  палат,  науково-
               інформаційній діяльності та в архівній справі. Отже, можна говорити про такі
               види бібліографії:
                                   1.  Бібліотечна;
                                   2.  Видавнича;
                                   3.  Книготоргівельна;
                                   4.  Книжково-палатна;
                                   5.  Науково-інформаційна;
                                   6.  Архівна.
                      При  такому  підході  знаходять  своє  місце  в  класифікації  такі  види
               бібліографії, як видавнича і книготоргівельна, які раніше не входили у видову
               структуру, побудовану за ознакою суспільного призначення.
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21