Page 19 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

3. історія літератури;
4. література і наукова критика.
Саме таке широке трактування цього терміна дало можливість
бібліографу В.С.Сопікову зробити висновок, що бібліографія з усіх людських
знань є найпоширенішою наукою. У другій половині ХІХ – на поч. ХХ ст.
багато бібліографів намагалися звужувати цей термін і обмежували функції
бібліографії збиранням інформації про документ.
Термін “бібліографія” вживався у багатьох значеннях і до цього часу він
багатозначний. Ним позначають один посібник, сукупність бібліографічних
праць, галузь практичної діяльності, як наука та ін. Це знайшло своє
відображення у державному термінологічному стандарті ГОСТ 16448-70
“Библиография. Термины и определения”. Пізніше був зроблений ще один
крок: розроблений новий термінологічний стандарт ГОСТ 7.0-77
“Библиография. Основные термины и определения”. Тут були розмежовані
поняття “бібліографія” як практична діяльність і “бібліографія” як наука, а
також було дане визначення і мета бібліографії. Тут бібліографія визначалась
як “область научно-практической деятельности по подготовке и доведению до
потребителей библиографической информации в целях воздействия на
использование произведений печати в обществе”.
Робота над бібліографічною термінологією продовжувалась і у 1984 р.
вийшов новий стандарт 7.0-84 “Библиографическая деятельность. Основная
библиография”. Тут вилучили термін “бібліографія”, тому користуються
стандартом 7.0-77, де дається таке визначення: “Бібліографія – галузь науково-
практичної діяльності по підготовці і доведенню до споживачів бібліографічної
інформації з метою використання творів друку в суспільстві”.
В останні роки бібліографію трактують у широкому значенні, яка

охоплює безпосередню бібліографічну (практичну) і похідні від неї види
діяльності, перш за все науково-дослідну, а також навчально-виховну
(підготовка кадрів) і організаційно-управлінську. У такому значенні
“бібліографія” визначається як система різних видів діяльності (практичної,
науково-дослідної, навчальної, управлінської), яка забезпечує функціонування
бібліографічної інформаціїї у суспільстві.
Якщо бібліографією займалися спочатку вчені, монахи, письменники
поряд із своєю основною діяльністю, то з часом бібліографія починає
уособлюватись, виробляти свої прийоми, правила бібліографічного опису
документів і в кінці відокремилась в особливу галузь професійної людської
діяльності. Процес був довгий з її ускладненнями. У межах бібліографічної
діяльності починається процес поділу праці: діяльність по створенню
бібліографічної інформації відокремлюється від діяльності по доведенню
бібліографічної інформації до споживачів. Тим самим розмежовуються два
процеси: бібліографування і бібліографічне обслуговування.
Внаслідок цього поділу праці виникає необхідність обґрунтовувати
методику бібліографічної роботи, історію бібліографії, професійну підготовку
кадрів і організацію управління бібліографічною діяльністю.
Поряд із практичною бібліографічною діяльністю формуються і інші види: