Page 51 - 52

останнього сильно диференційовані та дозволяють навіть в
межах однієї вікової групи порід виділяти та прошарки із
значними варіаціями опору. В той же час результати
параметричних спостережень методом ЗСБ близько від
свердловини мають більш спокійний характер. Логічно
припустити, що всі зміни в обох випадках викликаються
одними і тими ж геологічними утвореннями, а тому існує
кореляційний зв’язок між даними геофізичних досліджень
свердловин і польовими ЗСБ.
Щоб це встановити, не затруднюючи себе
суб’єктивними об’єднаннями близьких шарів в одну товщу,
проводиться перерахунок даних каротажних діаграм в криві
поля E , а потім в його трансформації. При цьому сукупність
електрохарактеристик всіх розміщених близько один коло
одного шарів і прошарків сумується, і на трансформованих

кривих S ,   і  сукупність цих шарів виглядає як одна

товща з певними електропараметрами. Далі можна,
спираючись на дані такого розрахунку, а також на
параметричні спостереження поблизу свердловини,
побудувати кореляційні залежності між ними і застосувати їх
для впевненої інтерпретації польових досліджень методом
ЗСБ на даній площі.
Прикладом в даному випадку може бути реальна
каротажна діаграма свердловини, з якої відомо детальний
геоелектричний розріз. Для цього розрізу перерахуємо поле
E і його трансформації для установки AB-q з розмірами
AB=1000м, R=1000м, Q=90 ,q=50м50м27витків. Розріз
свердловини, що виконаний по питомому повздовжньому
опору  , нехай виглядає так:

H 1=162  1=71 H 10=1702  10=450
 2=11  11=132
H 2=318 H 11=1842
Н 3=570  3=115 Н 12=2002  12=155
Н 4=720  4=610 Н 13=2362  13=43
 5=400  14=12
Н 5=929 Н 14=2622
Н 6=1046  6=41 Н 15=3042  15=30