Page 27 - 5
P. 27

напруженість  магнітного  поля  всередині  об'єкта  виявляється  менше
                  розрахованої. Вплив намагнічених областей деталі і складність конфігурації


                  намагніченої  області  не  дозволяють  визначити  поле  всередині  деталі  і
                  правильно  розрахувати  режим  контролю.  Тому  для  вибору  режиму


                  намагнічування  деталей  складної  форми  і  визначення  чутливості  необхідно
                  вимірювати  напруженість  намагнічуючого  поля.  При  цьому  необхідно


                  враховувати, що для вимірювання напруженості поля біля дефектів необхідні

                  мініатюрні  датчики.  Але  навіть  і  за  таких  умов  завжди  будемо  отримувати

                  занижені  результати,  тому  що  дуже  мала  за  розмірами  область  поля

                  розсіювання  оточена  ділянками,  де  полів  розсіювання  практично  немає.

                  Більшість первинних вимірювальних перетворювачів мають відносно великі

                  розміри, тому отримуємо усереднене за їх розмірами значення напруженості,

                  яке є заниженим відносно фактичного.

                          При  поздовжньому  намагнічуванні  виявляють  поперечні,  тобто

                  напрямлені        ортогонально        до    напрямку        магнітного       потоку      або

                  електромагніту, дефекти. Очевидно, що при використанні постійного магніту

                  або  електромагніту  для  поздовжнього  намагнічування  контроль  найкраще

                  проводити декілька разів, намагнічуючи ділянку деталі в різних напрямках.

                          Циркулярне  намагнічування  здійснюють  пропускаючи  струм  через

                  деталь  або  провідник,  який  проходить  крізь  отвір  в  ОК.  Цей  вид

                  намагнічування використовують для виявлення поздовжніх дефектів, а також

                  дефектів,  які  розташовані  під  невеликим  кутом  до  осі  деталі.  Основні

                  різновиди циркулярного намагнічування вказані на рис 3.2. Протяжні деталі

                  у виді стрижнів, осей, в яких робочою  є бокова поверхня, намагнічуються,

                  пропусканням  струму  через  контакти  на  торцях.  Для  циркулярного

                  намагнічування ділянок довгих деталей, а також  у випадку неприступності

                  до  торців  контакти  встановлюють  на  бокову  поверхню  деталі.  Недоліком

                  цього способу намагнічування є те, що в місцях контактів можливий сильний

                  нагрів деталі і утворення припіків (областей термічного впливу із зміненими

                  механічними  властивостями),  що  недопустимо  для  добре  оброблених
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32