Page 32 - 5

При намагнічуванні постійним полем в ОК створюють постійне
магнітне поле напруженістю H max, якої досить для насичення матеріалу, як це

вказано на рис. 3.6. Вважається, що в полі напруженістю H max практично
досягається насичення, якщо зменшення напруженості поля на 25% (до

значення H max) зумовлює зменшення залишкової індукції B r і коерцитивної
сили H c не більше, ніж на 1%. Намагнічування може бути здійснено за

допомогою постійного магніту або електромагніту. Переваги намагнічування

в постійному полі - його стабільність та відсутність впливу вихрових струмів.

Водночас необхідно вказати на складність побудови випрямлячів на великі

струми. Легко перевірити, що, наприклад, для намагнічування до насичення

(Н=3,2кA/м) циркулярним способом зовнішньої поверхні гайки М4 з сталі 20

необхідний струм 80 А. Тому в постійному полі намагнічують тільки

малогабаритні деталі або окремі ділянки деталей.

Рисунок 3.6 - Намагнічування деталі до насичення

Намагнічування в змінних полях зручніше, тому що за допомогою

трансформатора вдається отримати досить великий струм. Але в цьому

випадку необхідно забезпечити виключення струму в момент досягнення

амплітудного значення, що технічно досить складно. При вимкненні струму в

довільний момент часу потрібного намагнічення деталі досягти не вдається,

що ілюструється на рис. З.7. Якщо виключення зовнішнього поля відбулося в
точці 1, то зміна магнітного стану відбувається по граничній петлі

гістерезису в напрямку, який вказаний стрілкою, і досягає значення B r (без