Page 28 - 4986

1) бідність – доходи бідності; нерівність в доходах; сані-
тарія; питна вода; доступ до енергії; умови життя;
2) управління – корупція; злочинність;
3) охорона здоров’я – смертність; надання медичної до-
помоги; харчування; стан здоров’я та ризики;
4) освіта – рівень освіти; грамотність;
5) демографія – населення; туризм;
6) стихійні лиха – вразливість щодо стихійних лих; го-
товність до надзвичайних ситуацій і реагування;
7) атмосфера – зміна клімату; виснаження озонового ша-
ру; якість повітря;
8) земля – землекористування і статус; спустелюван-
ня; сільське господарство; ліси;
9) океани, моря і узбережжя – прибережна зона; рибаль-
ство; морське середовище;
10) прісна вода – витрати води; якість води;
11) біорізномаїття – екосистеми; види;
12) економічний розвиток – макроекономічні показники;
збалансовані державні фінанси; зайнятість; інформаційні та
комунікаційні технології; дослідження та розвиток; туризм;
13) глобальне економічне партнерство – торгівля; зов-
нішнє фінансування;
14) виробництво і споживання – матеріальні витрати;
використання енергії; відходи виробництва і управління;
транспорт.
Кожен показник в системі індикаторів сталого розвитку,
незважаючи на віднесення до однієї теми, може застосовува-
тися для аналізу в інших темах. Як вважають експерти, це
посилює акцент на всеохоплюючому характері сталого роз-
витку.
В Європейському Союзі розроблена своя система інди-
каторів сталого розвитку. Головними критеріями при виборі
індикаторів стали стабільність, гнучкість і компактність,
балансування інтересів усіх країн – членів Євросоюзу.

27