Page 10 - 4979
P. 10

1.3 Структурний аналіз механізму

                Число  ступенів  рухомості  механізму  визначаємо  за
           формулою Чебишева
                            W = 3n – 2p 5 – p 4= 3·5 – 2·7 – 0 =1,
                де  n=5  –  кількість  рухомих  ланок;  p 5=7  –  кількість
           кінематичних пар 5 класу; p 4=0 – кількість кінематичних пар 4
           класу;
                Оскільки  W=1,  то  це  означає,  що  механізм  має  одну
           вхідну  ланку  –  кривошип  1.  Далі  розбиваємо  механізм  на
           структурні  групи  (рис.1.2).  Першу  структурну  групу  у
           послідовності від’єднання утворюють ланки 4 і 5, другу ланки
           – 2 і 3. Обидві структурні групи відносяться до другого класу
           за  класифікацією  І.  І.  Артоболевського.  Отже,  механізм
           складається  із  початкового  механізму  І-го  класу  (стояк  0,
           вхідна ланка 1) і двох структурних груп другого класу. А тому
           цей  механізм  відноситься  до  другого  класу.  Структурна
           формула механізму виглядає так:
                                 І(0,1)→ІІ(2,3)→ІІ(4,5).

                        1.4 Побудова 12-ти положень механізму

                Побудову 12-ти положень механізму (рис.1.3) виконуємо
           у такій послідовності:
                1) вибираємо масштабний коефіцієнт          0, 005м/мм, це
                                                         l
           означає,  що  на  рисунку  розміри  ланок  будуть  зменшені  у  5
           разів;
                2)  вибираємо  положення  точки  О  (центр  обертання
           кривошипа)  і  відкладаємо  горизонтально  вправо  відстань
               0, 27
               c     54 мм,    і    вертикально      вгору      відстань
               0, 005
               0, 35
               a     70 мм одержуємо положення точки О 1. З точки О
               0, 005
                                                   l      0, 12
           проводимо     коло    радіусом     R    OA          24 мм    -
                                                1
                                                       0 005
                                                      l
           траєкторію руху точки А;
                3) з точки О 1 проводимо дугу радіусом




                                          9
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15