Page 53 - 4949
P. 53

церквах ХV - ХVІІІ ст. Головною метою діяльності був опір
                            ополяченню та окатоличенню українського населення.
                                  Брахман – 1) одне з ключових понять індійської релігійної
                            філософії, безособовий абсолют, який лежить в основі всього
                            сущого; 2) жрець.
                                 Буття   –   філософська      категорія   для    позначення
                            незалежного  від  свідомості  існування  об’єктивного  світу,
                            матерії природи і процесу матеріального життя.
                                  Веди  –  збірник  священних  пісень  та  жертовних  формул,
                            урочистих      гімнів     та     магічних     заклинань,      які
                            використовувалися при жертвопринесенні.
                                  Віра  –  особливе  ставлення  до  реальних  або  уявних
                            об’єктів  (явищ),  коли  їх  істинність  приймається  без
                            теоретичного й практичного доведень.
                                  Гедонізм  –  утвердження  насолоди  як  вищого  блага  і
                            критерію  людської  поведінки.  Прагнення  до  насолоди
                            розглядається в гедонізмі як основна рушійна сила людської
                            природи, закладена в людині від народження.
                                  Гносеологія  –  одна  із  фундаментальних  наукових
                            дисциплін,  що  вивчає  пізнання,  його  роль  у  людській
                            життєдіяльності,  рушійні  сили,  суперечності  пізнання,
                            критерії та ознаки істинних знань.
                                 Гуманізм  –  система  поглядів,  що  визнає  самоцінність
                            людської  особистості,  право  людини  на  свободу,  повагу  до
                            себе, розвиток і реалізацію своїх задатків.
                                  Дао – загальний Закон і Абсолют у китайській філософії,
                            постійне і невичерпне начало, що дає початок і форму усьому
                            сущому.
                                  Дедукція  –  метод  пізнання,  в  основі  якого  рух  думки,
                            висновок йде від загального до одиничного.
                                  Деїзм  –  релігійно-філософський  принцип,  згідно  з  яким,
                            визнаючи  Бога  першопричиною  світу,  заперечується  його
                            подальше  втручання  в  явища  природи  й  перебіг  суспільних
                            подій.




                                                           52
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58