Page 58 - 4949

Світ – цілісна система, яка розвивається в діалектичній
єдності природи і суспільства.
Світогляд – система принципів, знань, ідеалів, цінностей,
надій, вірувань, поглядів на сенс та мету життя, які
визначають відношення індивіда або соціального суб’єкта до
світу.
Сенсуалізм – вчення, яке визнає відчуття єдиним
джерелом пізнання.
Софія – у християнській традиції тлумачення мудрості як
аналога істинного знання про світ.
Субстанція – незмінна першооснова світу, абсолютне
буття, яке існує безвідносно.
Схоластика – середньовічна форма філософії та її
викладання; тип філософського мислення.
Сцієнтизм – філософсько-світоглядний принцип, який
актуалізує науку як найвищий рівень розвитку людського
розуму.
Теодицея – релігійно-філософське вчення, метою якого є
доведення того, що існування зла у світі не заперечує уявлень
про Бога як абсолютне добро.
Теологія – раціональна систематизація віровчення певної
релігії.
Теоцентризм – основна риса філософії епохи
Середньовіччя, відповідно до якої реальністю, що визначає
все суще, є не природа чи людина, а Бог.
Томізм – офіційна філософська доктрина католицького
християнства, що ґрунтується на вченні Томи Аквінського.
Трансценденція – поняття, яким позначається все те, що
знаходиться за межами свідомості та пізнання.
Тянь - верховне божество та вище уособлення розуму,
доцільності, справедливості та доброчинності у китайській
філософії.
Увей – поняття релігійно-філософської системи даосизму,
яке означає відсутність цілеспрямованої діяльності, що не

57