Page 62 - 4928
P. 62

Рисунок 3.23 – Побудова синусоїди

                 Спіраль Архімеда – плоска крива, яку описує точка, що рівномірно рухається від центра
            О по радіусу, що рівномірно обертається (рис. 3.24). Для побудови спіралі Архімеда задають
            її крок P, з центру О проводять коло радіусом, що дорівнює кроку Р спіралі, та ділять крок і
            коло на декілька рівних частин (рис. 3.24). Точки поділу нумерують.

                 З центру О проводять радіальні прямі, що
            проходять через точки поділу кола. З центру О
            радіусами  О1,  О2  та  ін.  проводять  дуги  до
            перетину     з    відповідними      радіальними
            прямими.  Наприклад,  дуга  радіуса  О3
            перетинається  з  прямою  О3 1  в  точці  ІІІ.
            Одержані точки І, ІІ, ІІІ,  …VIII, що належать
            спіралі  Архімеда,  плавно  сполучають  за
            допомогою лекала.
                 Евольвентою          кола      називається
            траєкторія  будь-якої  точки  прямої  лінії,  що
            перекочується  без  ковзання  по  колу.  Нехай
            нерухомий  диск  діаметром  D  огинає  шнур
            довжиною  D  (рис.  3.25).  Якщо  один  кінець
            шнура  закріплений  в  початковій  точці,  то       Рисунок 3.24 – Побудова спіралі Архімеда
            другий  при  розгортуванні  (в  натягненому
            положенні)  описує  траекторію  у  вигляді
            евольвенти.
                                                                 Для  побудови  евольвенти  задане  коло
                                                             діаметра  D  ділять  на  декілька  рівних  частин
                                                             (на  рис.  3.25  –  на  12),  які  нумерують.  З
                                                             кінцевої точки 12 проводять дотичну до кола і
                                                             відкладають  на  ній  відрізок,  що  дорівнює
                                                             довжині кола, рівний  D. Отриманий відрізок
                                                             (довжину  кола)  ділять  також  на  12  рівних
                                                             частин.  З  точок  ділення  кола  1,  2,  3,  …,  12
                                                             проводять  дотичні  і  на  них  відкладають
                                                             відрізки: на першій дотичній – відрізок 12 1’,
                                                             на  другій  –  12  2’,  на  третій    –  12  3’  тощо.
                                                             З’єднавши  отримані  точки  І  –  ХІІ  плавною
                                                             кривою    за  допомогою  лекала  отримаємо
                                                             евольвенту
                 Рисунок 3.25 – Побудова евольвенти

                                                           62
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67