Page 64 - 4928

4 ║ ОФОРМЛЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ НА КРЕСЛЕНИКАХ

Методи побудови зображень на креслениках грунтуються на основах нарисної геометрії.
Зображення предметів виконують за методом прямокутного проеціювання. При цьому
припускають, що предмет розташований між спостерігачем та відповідною площиною
проекцій. Всі зображення, виконані на креслениках, поділяються на види, розрізи і перерізи.
Слід зазначити, що поруч із значними перевагами (простота побудови) проекційне креслення
має досить істотний недолік – малу наочність. Тому в багатьох випадках, коли необхідно
більш повно уявити форму предмета, використовують наочні зображення, що мають назву
аксонометричних проекцій.
Загальні правила оформлення зображень на креслениках регламентують такі стандарти:
 ДСТУ ISO 128-34:2005. Загальні принципи оформлення. Види на машинобудівних
креслениках.
 ДСТУ ISO 128-40:2005. Загальні принципи оформлення. Основні положення про
розрізи і перерізи.
 ДСТУ ISO 128-44:2005. Загальні принципи оформлення. Розрізи та перерізи на
машинобудівних креслениках.
 ДСТУ ISO 128-50: 2005. Загальні принципи оформлення. Основні положення про
зображення розрізів і перерізів.
 ДСТУ ІSO 5456-2:2005. Методи проеціювання. Частина 2. Ортогональні
зображення.
 ГОСТ 2.305:2008 ЄСКД. Зображення – види, розрізи, перерізи.
 ДСТУ ГОСТ 2.317:2014 ЄСКД. Аксонометричні проекції.
 ДСТУ ISO 5456-3:2006. Кресленики технічні. Методи проеціювання. Частина 3.
Аксонометричні зображення.

4.1 Види

Загалом кресленик будь-якого предмета містить графічне зображення видимих і
невидимих поверхонь. Видом називають зображення видимої частини предмета, яка
обернена до спостерігача.
Зображення отримують шляхом прямокутного (ортогонального) проеціювання предмета
на шість граней куба (рис. 4.1 а), причому предмет розміщується між спостерігачем та
гранями. Грані куба приймають за основні площини проекцій: фронтальну, горизонтальну,
профільну та їм паралельні. Основні площини проекцій суміщуються в одну площину разом
із одержаними на них зображеннями (рис. 4.1 б).
Незважаючи на те, що основних зображень є шість, у кожному випадку деталь на
кресленику повинна мати мінімальну кількість зображень, але достатню для того, щоб
повністю представити форму деталі та всі її розміри. Зображення на фронтальній площині
проекцій приймається на кресленику за головне. Предмет розташовують відносно
фронтальної площини проекцій так, щоб зображення на ній давало найповніше уявлення про
форму та розміри предмета.
Згідно з ДСТУ ISO 5456-2:2005 при виконанні креслеників технічних деталей
використовують способи ортогонального проеціювання у першому та третьому квадрантах.
При способі проеціювання в першому квадранті отримують ортогональне зображення, якщо
зображуваний предмет перебуває між спостерігачем і координатними площинами, на які
ортогонально проеціюється (рис. 4.1 а). Положення інших видів відносно головного
(фронтального) виду А визначають поворотом площин проеціювання навколо ліній, які
збігаються або паралельні до координатних осей на координатній площині (площина
кресленика), на яку спроеційовано фронтальний вид А (рис. 4.1 а).

64