Page 61 - 4928
P. 61

Основні геометричні побудови



















                                а)                                                б)
                                          Рисунок 3.21 – Побудова параболи

                 Якщо необхідно побудувати  параболу за заданою вершиною О, віссю ОС та точкою В
            (рис. 3.20 б), то будують допоміжний прямокутник АВСО. Сторони прямокутника АВ і АО
            ділять на рівні частини і отримані точки нумерують. Горизонтальний ряд отриманих точок
            ділень  сполучають  з  вершиною  О,  а  через  вертикальний  ряд  ділень  проводять  прямі,
            паралельні до осі параболи. Точки перетину горизонтальних прямих 1 1, 2 1, 3 1, ... з променями
            О1, О2, О3, ... належать параболі.
                 Гіпербола  –  плоска  крива,  що  складається  з
            двох розімкнених, симетрично розташованих гілок
            (рис.  3.22).  Різниця  відстаней  від  кожної  точки
            гіперболи  до  двох  даних  точок  (фокусів  F  i  F 1)  є
            постійною  величиною  і  дорівнює  відстані  між
            вершинами  гіперболи  А  і  В.  Розглянемо  приклад
            побудови гіперболи за заданими вершинами А і В та
            фокусній відстані FF 1 (рис. 3.22).
                 Фокусну  відстань  FF 1  ділять  навпіл  та
            отримують  точку  О,  від  якої  в  різні  сторони
            відкладають  половину  заданої  відстані  між
            вершинами А і В. Вниз від фокуса F намічають ряд
            довільних точок 1, 2, 3, 4 … з відстанню між ними,
            що  постійно  збільшується.  З  фокуса  F  описують
            дугу  допоміжного  кола  радіусом  R,  що  дорівнює,
            наприклад,  відстані  від  вершини  гіперболи  В  до
            точки 3.                                                 Рисунок 3.22 – Побудова гіперболи

                 З фокуса F 1 проводять другу дугу допоміжного кола радіусом r, що дорівнює відстані від
            вершини А до точки 3. На перетині цих дуг знаходять точки  С та С 1, що належать гіперболі.
            Цим же способом шукають інші точки гіперболи.
                 Синусоїда – плоска крива, що виражає закон зміни синуса залежно від зміни величини
            центрального кута (рис. 3.23). Величина r називається амплітудою синусоїди, L – довжиною
            хвилі  або  періодом  синусоїди.  Довжина  хвилі  синусоїди  L  =  2 R.  Побудова  синусоїди
            виконується  в  наступній  послідовності.  Спочатку  проводять  горизонтальну  вісь  і  на  ній
            відкладають  задану  довжину  хвилі  AB.  Відрізок  АВ  ділять  на  декілька  рівних  частин,
            наприклад  12.  Ліворуч  викреслюють  коло,  радіус  якого  дорівнює  величині  амплітуди,  і
            ділять його також на 12 рівних частин. Точки поділу кола нумерують і через них проводять
            горизонтальні прямі. З точок поділу відрізка АВ проводять перпендикуляри до осі синусоїди
            і на їх перетині з горизонтальними прямими знаходять точки синусоїди – а1, а2… Одержані
            точки сполучають кривою лінією.

                                                           61
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66