Page 12 - 4918

– завдяки підкресленому виявленню художньої та

історичної цінності пам'ятки (реставрація);

– завдяки наданню їй практичної функції (пристосування).

На відміну від консервації реставрація (буквальний переклад

терміна означає ―відтворення‖) передбачає внесення у споруду тих

чи інших змін, які продиктовані усвідомленням її особливого

значення. Отже, реставрація завжди є порушенням системи

взаємозв'язків, що склались. Тому її прийнято розглядати як

виняток, обумовлений цілим рядом обмежень.

Реставрація — найскладніший комплексний вид робіт, які

проводять на пам'ятках. Її головна мета — продовжити життя

пам'ятки. Вона, звичайно, включає в себе елементи ремонту і

консервації. Крім того, важливим елементом реставрації є також

зміна існуючого вигляду пам'ятки для більш повного розкриття її

художніх якостей, що дозволяє чіткіше підкреслити її громадську

цінність і тим самим сприяти створенню умов для її життя

(рис. 1.1.4).

Приклади реставрації настільки ж різноманітні, як і самі
пам'ятки (рис 1.1.4). Але для більшості реставрацій характерні

відсутність тяжіння до стилістичної єдності, визнання цінності

багатьох із пізніших нашарувань, обмеження відтворення

елементами, форма яких може бути бездоганно документована.

Реставрація такого типу, яка відповідає сучасним теоретичним

поглядам і положенням Венеціанської хартії, називається

фрагментарною. Вона принципово відрізняється від цілісної

реставрації, яка спрямована на повне відтворення первісного

вигляду пам'ятки або вигляду, який склався на період її розквіту

(так звана реставрація на оптимальну дату).

11