Page 11 - 4918

залишки первісного планування і забудови міст та інших

населених пунктів, споруди громадської промисловості, військової,

культової архітектури, народного зодчества, а також пов'язані з

ними твори монументального, образотворчого, декоративно-

прикладного, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти.

Для пам’ятки архітектури як витвору мистецтва,

визначальним є природне оточення, те середовище, яке формує

пам’ятка і від якого залежить його художнє сприйняття.

Зміни архітектури споруди відбуваються паралельно зі

змінами її оточення. Перш за все багато переробок стародавніх

споруд були продиктовані композиційними особливостями, які

виникали у процесі змін характеру взаємозв’язків пам’ятки і

оточення.

Окрім композиційних зв’язків, між нашаруваннями пам’ятки

й елементами її оточення існують зв’язки стилістичні. Переробки

пам’ятки і зміна забудови навколо неї, не завжди були пов’язані

між собою очевидною композиційною залежністю, проводились до

певної міри синхронно, завдяки чому пам’ятка отримала
нашарування, які відповідають стилістиці нових елементів її

оточення (приклад: перебудова Ратуші).

Головною метою проведення будь-яких робіт на пам’ятці

архітектури є продовження її життя як споруди, яка має

багатосторонню цінність. Безпосередньо це завдання зводиться до

консервації, тобто до сукупності заходів, спрямованих на захист

або укріплення споруди в існуючому вигляді.

Консервація — це головний вид робіт, які необхідно

проводити на пам'ятках. Важливою умовою продовження життя

пам'ятки є активне включення її в життя сучасного суспільства.

Цієї мети можливо досягнути 2-ма способами:

10