Page 96 - 4913

Ознайомився ________
Програма аудиту дебіторської заборгованості та зобов'язань
Залежно від оцінки внутрішнього контролю і системи обліку та умов договору
аудитор вибирає методичні прийоми організації перевірки: суцільний, вибірковий,
аналітичний чи комбінований.
У зв'язку зі значною кількістю об'єктів аудиту дебіторської заборгованості й
зобов'язань аудитору необхідно використовувати метод стратифікації, тобто
розподіляти всю сукупність (генеральну) на дрібніші підсукупності, кожна з яких має
власну характеристику. У нашому випадку за підсукупність може братися кожен
балансовий рахунок, який узагальнює інформацію з відповідних рахунків.
Для успішного виконання поставлених завдань аудитор складає програму
аудиту, до якої обов'язково вносить аудиторські процедури за всіма виділеними
підсукупностями зі вказівкою на виконавців та терміни виконання. До програми
входять такі питання:
1) контроль наявності, якості та реєстрації укладених договорів;
2) звірка залишків по розрахунках за даними Головної книги, синтетичного й
аналітичного обліку;
3) перевірка правильності створення і використання резерву сумнівних боргів;
4) контроль повноти й реальності відображення господарських операцій по
безготівкових розрахунках у первинних документах;
5) контроль правильності розрахунків у первинних документах (як за кількістю,
так і за вартістю);
6) контроль відповідності та своєчасності облікової реєстрації (аналітичний,
синтетичний, зведений синтетичний облік);
7) перевірка розрахунків за товарообмінними операціями;
8) перевірка безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості;
9) перевірка розрахунків за претензіями та з відшкодування завданих збитків;
10) перевірка розрахунків щодо зовнішньоекономічної діяльності;
11) перевірка забезпечення зобов'язань;
12) перевірка претензійної роботи й роботи внутрішнього аудитора;
13) інші питання, що стосуються аудиту дебіторської заборгованості і
зобов'язань.
Особливу увагу необхідно приділити аудиту дебіторської заборгованості, тому
що суми дебіторської заборгованості — це вилучені з обігу засоби суб'єкта
господарювання.
У зв'язку з тим, що дебіторська заборгованість поділяють на довгострокову та
поточну, аудитор перевіряє правильність проведеної класифікації. Зокрема, до
довгострокової дебіторської заборгованості слід відносити: майно в оренді
(довгострокова оренда), інші необоротні активи та дебіторську заборгованість за
векселями одержаними (довгостроковими).
Аудитор повинен також з'ясувати, чи існує операційна дебіторська
заборгованість, строк погашення якої перевищує терміни позовної давності.
Особливу увагу слід приділити контролю розкриття інформації про дебіторську
заборгованість у примітках до фінансової звітності, де наведено:
- перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;
- перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін із
виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;
- склад і суми статті Балансу "Інша дебіторська заборгованість";
- метод визначення резерву сумнівних боргів;
- суму поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи,
послуги класифіковану за строками непогашення.

96