Page 32 - 4902

пеки держави.
Серед цих показників слід назвати такі (у дужках вказані граничні
значення цих показників): зниження обсягу валового внутрішнього

продукту (50 %), частка в промисловому виробництві обробної проми-
словості (70 %), частка в промисловому виробництві машинобудуван-
ня (20 %), обсяги інвестицій (25 % до ВВП), витрати на наукові дослід-
ження (5 % до ВВП), частка нових видів продукції в обсязі продукції
машинобудування (6 %), тривалість життя населення (70 років), рівень
безробіття за методологією МОП (7 %), рівень інфляції за рік (20 %),

обсяг внутрішнього боргу за зіставний період часу (20 % до ВВП),
обсяг зовнішнього боргу (25 % до ВВП), частка зовнішніх позик у пок-
ритті дефіциту бюджету (30 %), дефіцит бюджету (5 % до ВВП), обсяг
іноземної валюти відносно до гривневої маси в національній валюті

(10 %), обсяг іноземної валюти в готівковій формі до обсягу готівкової
гривні (25 %), грошова маса М2 – показник монетизації (50 % до
ВВП), частка імпорту у внутрішньому споживанні (всього – 30 %, у то-
му числі продовольство – 25 %).
Кожний з наведених вище критеріїв відображає певний аспект
розвитку економіки України.
Сутність економічної безпеки реалізується також у системі по-

казників-індикаторів економічної безпеки.
Розрізняють такі групи показників-індикаторів економічної без-
пеки:
– економічного зростання (динаміка і структура національного

виробництва й доходу, показники обсягів і темпів промислового ви-
робництва, галузева структура економіки та динаміка розвитку окре-
мих галузей, капіталовкладення та ін.);
– природно-ресурсного, виробничого, науково-технічного потен-
ціалу країни (розмір економіки країни у відсотках до світового ВВП,
обсяг виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП, питома

вага інноваційної продукції в обсязі промисловості, частка під-
приємств, що впроваджують інновації, у загальній кількості проми-
слових підприємств, площі земель сільськогосподарського призначе-
ння тощо);
– динамічності і адаптивності господарського механізму, а також

його залежності від зовнішніх факторів (рівень інфляції, дефіцит кон-
солідованого бюджету, дія зовнішньоекономічних факторів, внутрішня
і зовнішня заборгованість, стабільність національної валюти);
– якості життя (ВВП на одну особу, рівень диференціації до-
ходів, забезпеченість основних груп населення матеріальними блага-
ми і послугами, працездатність населення, стан навколишнього сере-

.