Page 30 - 4902

ня економічної безпеки держави.
За сферою спрямування можна виділити такі актуальні загрози:
1. В інституційній сфері – недостатня діяльність гілок влади.

Суперечність чинного законодавства та правова неврегульованість
широкого кола питань економічного розвитку, зокрема ринкової
трансформації економіки, утвердження ефективного конкурентного
середовища та ін.
Системні диспропорції зберігаються у відносинах власності. Збе-
рігається нероздільність власності та влади за домінування остан-

ньої. На одну з найгостріших проблем, що стримує економічне зро-
стання, перетворилася криза корпоративного управління.
Деструктивною для економічної безпеки є слабкість судової вла-
ди, особливо механізму виконання її рішень. Це створює сприятливе

середовище для зростання корупції, дискредитує державну регуля-
торну політику, сприяє поширенню у суспільстві психології «право-
вого нігілізму». На такому тлі формується зневажливе ставлення
підприємців та інших суб'єктів господарювання до державної влади
в цілому.
2. У соціальній сфері – занижена вартість одного з основних ви-
робничих ресурсів – робочої сили. Наслідком цього є низька плато-

спроможність населення, брак стимулів зростання його кваліфікацій-
ного потенціалу, нагромадження капіталу, технічного прогресу. Гли-
бока диференціація населення унеможливлює створення вагомого
прошарку середнього класу; критичної межі досягли бідність та без-

робіття.
3. Загрози фінансовій безпеці. Залишається структурно незбалан-
сованим фінансовий сектор економіки. Низький рівень капіталізації
банків не відповідає вимогам політики зростання та структурно-ін-
новаційної перебудови економіки. Низький рівень розвитку фондо-
вого ринку. Не зменшується взаємна заборгованість підприємств та

організацій.
4. Тінізація та корумпованість економіки. Тінізація економіки є
одним з основних чинників, які створюють реальну загрозу наці-
ональній безпеці. Вона негативно позначається на всіх сферах су-
спільного життя, гальмує та викривлює соціально-економічні ре-

форми. Великі масштаби тіньової економічної діяльності істотно
впливають на обсяги та структуру ВВП і спотворюють офіційні дані
про стан економіки. Водночас тінізація формує негативний імідж
держави серед міжнародної спільноти.
5. Структурні диспропорції. Україна отримала у спадщину дуже
енергоємний промисловий комплекс, суттєво змінити структуру якого

.