Page 28 - 4902

становить її витрати. Те, що в короткостроковому плані виглядає як
загроза, наприклад ембарго на поставки нафти, в довгостроковій
перспективі може обернутися стимулом для більш раціональної енер-

гетичної політики та прискорення технологічного розвитку. Збитки
можуть матеріалізуватися у втраті доходу або знищенні цілих галузей
промисловості та при цьому не виходити за рамки хоч і безжалісної,
але в принципі нормальної конкурентної боротьби.
Такий підхід може мати право на існування скоріше теоретично,
ніж практично. По-перше, немає гарантії, що те саме ембарго не зла-

має остаточно економіку країни-імпортера і в довгостроковому пе-
ріоді вже нікому буде проводити більш раціональну енергетичну
політику і прискорювати технологічний розвиток. По-друге, в госпо-
дарській практиці не завжди можна вчасно поділити зовнішні чинни-

ки на звичайні індикатори технологічної політики та впливи, яким
потрібно негайно протидіяти. Одне з найголовніших і найскладні-
ших завдань економічної безпеки держави – спрогнозувати та попе-
редити загрозу, а не аналізувати її негативні наслідки після порушен-
ня безпеки, що вже відбулося. Саме прогнозування розвитку будь-
якого явища є базою для практичних рішень, тому доцільно до
загроз економічній безпеці держави віднести відповідні несприятли-

ві чинники як коротко-, так і довгострокової дії, як з моментальним,
так і з відкладеним результатом вияву.

2.2. Внутрішні та зовнішні загрози економічної безпеки

Як вже зазначалось, за місцем виникнення та дії загрози по-
діляють на внутрішні та зовнішні.
Сукупність внутрішніх загроз становлять:
– низький технологічний рівень більшості галузей, високі
витрати виробництва, низька якість продукції і, як наслідок, низька

конкурентоспроможність національної економіки;
– втрата значної частини науково-технічного потенціалу, пози-
цій на важливих напрямах науково-технічного прогресу;
– деформована структура виробництва;
– руйнування системи відтворення виробничого потенціалу;

– енергетична криза;
– неефективність державного управління соціально-економічни-
ми процесами;
– недосконалість національного законодавства;
– зростання масштабів тіньової економіки;
– високий рівень монополізації економіки, посилення сировин-

.