Page 29 - 4902

ної спрямованості;
– низька інвестиційна активність та вкладення капіталів пере-
важно в посередницьку та фінансову діяльність за рахунок вироб-

ничої;
– скорочення виробничої сфери;
– низький платоспроможний споживчий попит населення;
– посилення майнового розшарування населення;
– криміналізація економіки, зростання корупції та організованої
злочинності, її проникнення в базові галузі української економіки

внаслідок послаблення системи державного контролю;
– слабкість інститутів влади, яка у поєднанні з недосконалою
законодавчою базою призводить до низької правової, фінансової, до-
говірної дисципліни, масового приховування доходів та ухиляння від

сплати податків;
– брак адекватного законодавства та судової системи, затримка і
відставання у створені найважливіших інститутів ринкової економіки.
До головних зовнішніх загроз належать:
– імпортна залежність України з багатьох видів продукції, у то-
му числі стратегічні товари, енергоносії, комплектуючі вироби для
машинобудування, продовольчі товари;

– нераціональна структура експорту;
– перебування в зародковому стані фінансової, організаційної та
інформаційної інфраструктури підтримки конкурентоспроможності
вітчизняного експорту;

– некерований відплив за кордон інтелектуальних і трудових ре-
сурсів;
– недостатній експортний та валютний контроль і недосконалі-
сть митної політики;
– слабка розвиненість транспортної інфраструктури зовні-
шньоекономічних відносин.

Слід зазначити, що зовнішні економічні загрози, які є результатом
нормальної діяльності в конкурентному середовищі, безпосередньо
стосуються проблеми взаємозалежності. Остання означає, що взаємо-
переплетення національних відтворювальних комплексів може не
тільки бути корисним для країни, а й спричиняти негативний вплив чи-

нників, започаткованих за її межами. Канали, що пов’язують окремі
національні господарства одне з одним і з рештою світової економіч-
ної системи, становлять канали переміщення факторів виробництва та
передачі економічної інформації.
Отже, системність всієї сукупності загроз об’єктивно потребує
комплексного, системного підходу до вирішення питань забезпечен-

.