Page 162 - 4902

економічного суверенітету країни;
– узгодженість економічних інтересів окремих суб'єктів зов-
нішньоекономічної діяльності та економічних інтересів держави;

– своєчасність та адекватність заходів щодо відвернення та
нейтралізації загроз національним економічним інтересам;
– рівноправність та взаємовигідність відносин між суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності;
– системність та еволюційність відкривання національної еконо-
міки;

– дотримання загальновизнаних норм і принципів міжнародного
права у зовнішньоекономічній діяльності;
– вирішення торговельних спорів шляхом консультацій і пере-
говорів.

Прискорений процес «відкривання» економіки України, зва-
жаючи на її деформованість і кризовий стан, може мати деякі нега-
тивні наслідки, а саме:
1. Відведення Україні ролі постачальника сировини і споживача
готових імпортних товарів, посилення деформації товарної структу-
ри експорту та імпорту.
2. Втрата деяких важливих ринків збуту вітчизняної продукції,

зокрема продукції машинобудування.
3. Посилення процесів деградації вітчизняної промисловості.
4. Посилення технологічної і фінансової залежності від розвине-
них країн.

Рівень зовнішньоекономічної безпеки характеризується широ-
ким спектром індикаторів (показників), зокрема такими [20]:
1. Коефіцієнт відкритості національної економіки (відношен-
ня обсягу зовнішньої торгівлі, тобто експорту та імпорту, до
ВВП).
2. Коефіцієнт покриття імпорту експортом.

3. Відношення обсягу експорту до ВВП.
4. Відношення обсягу імпорту до ВВП.
5. Сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
6. Товарна структура експорту та імпорту.
7. Товарна структура критичного імпорту.

8. Співвідношення між обсягами залученого капіталу та експор-
том вітчизняного капіталу.
9. Співвідношення цін на зовнішньому і внутрішньому ринках.
10. Енергоємність та матеріаломісткість експорту.
11. Співвідношення між обсягами національного виробництва та
експорту до певних країн.

.