Page 163 - 4902

12. Вплив виробництва експортної продукції на екологію.
13. Частка експорту наукомісткої продукції в загальному обсязі
експорту.

14. Частка імпорту наукомісткої продукції в загальному обсязі
імпорту.
15. Частка експорту на одну особу.
16. Частка іноземних інвестицій у ВВП.
17. Співвідношення тарифного і нетарифного регулювання.
Надзвичайно важливо здійснювати постійний моніторинг зазна-

чених основних індикаторів для визначення рівня забезпечення зов-
нішньоекономічної безпеки.
Щодо інтеграції країни у світову економіку, то, з одного боку,
значна частка її експорту у світовій торгівлі дає змогу впливати на

інші країни, а з іншого – проникнення іноземного капіталу в наці-
ональну економіку посилює вплив на її економічний розвиток ззовні.
Потреба державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД) зумовлюється також значною часткою в наці-
ональній економіці державного сектору і недосконалістю відповід-
них ринкових механізмів.
Державне регулювання ЗЕД має полягати у:

– розробленні та реалізації стратегії зовнішньоекономічної
діяльності;
– ефективному використанні адміністративного, економічного і
валютного інструментаріїв зовнішньоекономічної політики держави;

– розробленні та реалізації щорічних програм розвитку зовні-
шньоекономічної діяльності України;
– розробленні та реалізації Концепції зовнішньоекономічної
безпеки України;
– вдосконаленні Закону України «Про зовнішньоекономічну
діяльність»;

– оптимальному поєднанні державного протекціонізму з режи-
мом вільної торгівлі;
– податковій підтримці вітчизняного товаровиробника;
– максимальному використанні вигідного географічного поло-
ження України щодо транзиту через її територію іноземних вантажів

та енергоносіїв;
– забезпеченні надійної охорони кордонів, захисті національних
економічних інтересів, істотному поліпшенні роботи митних органів
з метою недопущення контрабанди з боку суб’єктів зовнішньоеконо-
мічної діяльності;
– визначенні оптимальної товарної номенклатури зовнішньоеко-

.