Page 152 - 4902
P. 152

безпеці країни або окремому регіону.
                  У процесі аналізу енергетичної безпеки можна виділити фізич-
            ні, економічні, соціальні та екологічні ризики.

                  Фізичний ризик – це загроза вичерпання родовищ ПЕР. Не виклю-
            чається  також  можливість  значних  природних  катастроф  та  геополі-
            тичних криз, які можуть вплинути на стабільність постачань.
                  Економічні ризики – пов'язані з нестабільністю цін на основні
            ПЕР на світових ринках, які викликають дисбаланс у фінансовій та
            торгівельних сферах та несуть в собі значні загрози економічній без-

            пеці держави.
                  Соціальні ризики – також пов'язані з нестабільністю цін, яке
            може викликати серйозне невдоволення споживачів.
                  Екологічні ризики – пов'язані як з ймовірністю аварій на атом-

            них та теплових електростанціях, витоків та розливів нафти, вито-
            ків газу та інших аварій на підприємствах енергетики, так і постій-
            ними  витоками  забруднювальних  речовин.  Крім  того,  особлива
            увага приділяється заходам, пов'язаним з запобіганням глобально-
            го потепління.
                  Достатньо  широкою  та  інформативною  є  класифікація  загроз
            енергетичної безпеки, які згруповано і представлено на рис. 8.2.

                  Енергетична безпека в сучасних економічних умовах є основою
            економічної безпеки будь-якої держави. Пріоритетні  напрями роз-
            витку енергетичної безпеки такі:
                  –   створення  стратегічних резервів  викопаного  палива (сховищ

            нафти, нафтопродуктів, газу та вугілля);
                  –   підвищення  енергоефективності  і  зниження  енерговитрат  в
            усіх сферах економіки;
                  –   впровадження інноваційних технологій у процеси видобутку,
            переробки, транспортування та споживання енергоресурсів;
                  –  підготовка та перепідготовка кваліфікованих  кадрів;

                  –  розвиток альтернативної енергетики.
                  Енергетична безпека держави характеризується  індикаторами:
                 1.  Частка  власних  джерел  у  балансі  паливно-енергетичних  ре-
            сурсів держави.
                 2.  Рівень  імпортної  залежності  за  домінуючим  ресурсом  у  за-

            гальному постачанні первинної енергії.
                 3.  Частка імпорту палива з однієї країни (компанії) у загальному
            обсязі його імпорту.
                 4.  Знос основних виробничих засобів підприємств паливно-енер-
            гетичного комплексу.
                 5.  Відношення інвестицій у підприємства паливно-енергетично-



                                                            .
   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156   157