Page 148 - 4902

сектору економіки, виключити фіктивне зростання продукту з допо-
могою підвищення цін. З його допомогою можна реально оцінити
вартість набору продуктів споживчого кошика і оцінити добробут

різних верств населення.
До найважливіших макроекономічних показників належить, та-
кож індекс споживчих цін (ІСЦ) – характеризує зміни у часі за-
гального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для не-
виробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксова-
ного набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до йо-

го вартості у базисному періоді.
ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні
процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох
питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в еко-

номіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних со-
ціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку
показників системи національних рахунків у постійні ціни. Індекс спо-
живчих цін дорівнює відношенню ціни споживчого кошика цього року
до ціни споживчого кошика в базовому року, помноженого на 100 %.
Індекс активно використовується для індексації доходів населен-
ня, і економісти вважають, що в багатьох випадках використання

цього індексу завищує зростання цін, і стимулює інфляційні процеси
у суспільстві.
Окрім перелічених вище показників в обліку економічної дина-
міки використовують інші характеристики, зокрема і чистий наці-

ональний продукт (ЧНП), який визначають як різницю між чистим
ВНП та амортизацією на споживний капітал.
ЧНП містить у собі різні податки, які потрапляють прямим чи-
ном у сферу споживання населення. Передусім це стосується непря-
мих податків, куди входять акцизи і мита.
Національний дохід (НД) – це сукупність усіх доходів в еконо-

міці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони
використовують ресурси - у своїй країні чи за межами своєї країни.
Значення національного доходу як макроекономічного показни-
ка в тому, що він є досить надійним вимірником динаміки цін наці-
ональних факторів виробництва чи економічних ресурсів.

Національний дохід відбиває ті частини фактичного сукупного
обсягу, які пішли на створення фізичного обсягу виробництва даного
року. Проте національний дохід – це зароблений дохід, що має бути
скоригований на чинник податків і трансфертних платежів.
Існує також використаний національний дохід, що дорівнює різ-
ниці між національним доходом і втратами, пов'язаними зі стихійни-

.