Page 97 - 4899

14000000
sE зсув   , 0 116
Гм
120000000 або 11,6 % у 1981 р.
8000000
sE зсув   , 0 66
ГМ
12000000 або 66 % у 2006 р.

За 25 років площа активізованих зсувів зросла з 11,6 до 66 %, тобто в 6 разів. Якщо ж
2
нинішню зсувонебезпечну площу у 12 км порівняти з загальною площею зсувонебезпечного
2
району у 720 км , то враженість зсувами складає 1,5 % , що є значним показником, значно
вищим, ніж такий для усієї території Івано-Франківської (0,5 %), Тернопільської (0,3 %) або
Львівської (0,7 %) областей. Звідси висновок: необхідні термінові заходи для запобігання
розповсюдження зсувів на цій у майбутньому природоохоронній території національного
природного парку «Дністровський каньйон».
Висновки
1 Геологічне середовище та обмежуюча його зверху геоморфосфера (рельєф) зазнали
певних екологічних змін під впливом, в основному, природних процесів. Це необхідно
відобразити на екологічній карті досліджуваної території. Виходячи з аналізу карт
четвертинних відкладів та геоморфологічних умов, а також співвідношення терас з горизонтами
покривних лесів та викопних ґрунтів, перш за все необхідно поділити територію мінімум на три
зони: вододільні (межирічні) простори, високі надканьйонні тераси р. Дністер, середні та низькі
внутріканьйонні тераси. Сучасна долина Дністра на рівні надканьйонних VII і VI надзаплавних
терас почала формуватись у пізньому пліоцені (3 млн р. тому), а вріз каньйону відбувається з
раннього плейстоцену (лубенський етап, 1,5-1,2 млн р. тому).
2 На основі дешифрування космічних знімків виділено кілька паралельних давніх
річкових долин, які існували до формування долини Дністра, були орієнтовані з північного
заходу на південний схід, тобто майже під прямим кутом по відношенню до сучасних долин.
Вік цих долин – середньопліоценовий, тому що вони існували ще до утворення надканьйонних
VII і VI терас Дністра. З алювієм давніх долин можуть бути пов’язані розсипні корисні
копалини (титаномагнетит, рутил, золото та ін.), які є на сусідній території Українського
кристалічного щита. Деякі з давніх долин могли успадкувати древні долини палеозойського
віку, які можуть бути неструктурними пастками для нафти і газу.
3 Гідромережа досліджуваної території успадкувала макротріщинуватість ортогональних
і діагональних напрямків, які утворюють ряд лінеаментних зон, що розділяють територію на
різновисотні блоки. На космічних знімках видно, що згушення лінеаментів та
макротріщинуватості може свідчити про можливе існування на глибинні 1-3 км, у рифейських
та палеозойських відкладах, брахіантиклінальних структур, з якими пов’язана ерозія ґрунтів на
поверхні.
4 У докембрійському фундаменті, за геофізичними даними, виділяється кілька великих
блоків, що межують між собою по глибинних розломах. Їх також треба показати на екологічній
карті як зони можливої сучасної тектонічної активності.
5 Аналіз сучасного рельєфу, його морфоструктури і морфоскульптури, поверхонь
вирівнювання, річкових терас та інших елементів геоморфосфери свідчить про тісну кореляцію
і залежність сучасного рельєфу від неотектонічних рухів та ендогеодинаміки. Виявлені
неотектонічним аналізом локальні зсуви, головні зони стискання і розтягнення, активні розломи
також необхідно показати на екологічній карті, тому що ці елементи можуть істотно впливати
на сейсмічність території, розвиток зсувів, карсту, ерозійних та інших небезпечних процесів.
6 Аналіз розповсюдження мінерально-сировинних ресурсів дозволив визначити екологічні
зміни при видобутку корисних копалин кар’єрами, які теж необхідно було позначити на
екологічній карті як місця порушень геологічного середовища техногенними процесами. На
досліджуваній території відкрито і розвідано велику кількість родовищ, але їх розробку до
цього часу ведуть без оцінювання впливів на навколишнє середовище, без урахування вартості
інших (наприклад, земельних) природних ресурсів, які порушуються та руйнуються без
належних екологічних обмежень.
97