Page 92 - 4899

Рисунок 3.19 - Придністровський карстовий район:
а – зона поширення гіпсів, b – виходи гіпсів на поверхню, с – печери
(нумерація в табл. 3.3); d – понад 10 км завдовжки; c – 1-10 км завдовжки [37]

Таблиця 3.3 – Параметри великих печер Поділля (за М.П. Сохацьким [37])
Амплітуда Площа Об’єм
Назва печери Довжина (м) 2 3
(м) (тис. м ) (тис. м )
Оптимістична 207000 18 240 495
Озерна 114000 18 330 665
Млинки 27000 12 47 80
Кришталева 22000 12 38 110
Славка 9100 15 19 34
Вертеба 8000 10 23 47
Атлантида 2525 19 4,5 11,4
Угринь 2120 10 4 8
Ювілейна 1500 20 2 3,5
Олексинська 1244 10 1,7 2,6
Джуринська 1135 15 1,6 2,7
ВСЬОГО 710,8 1459,2

Перша письмова згадка про печери цього регіону відноситься до 1721 р., коли
Г. Жончинський [37] подав невеликий опис печери у с. Кривче Борщівського району (рис. 1.20,
1.21). Вивчення печер Поділля проводилось спочатку разом з археологічними дослідженнями.
У 20-х роках XIX ст почалось відкриття неолітичних культур у печері Вертеба біля с. Більче-
Золоте. Тут працювали археологи кількох поколінь : Я. Хмелецький, А. Кіркой, Г. Косовський,
В. Диметрікевич, Я. Пастернак, Л. Козловський, О. Кандита. З початку XX ст. посилюється
увага до вивчення геологічних, гідрологічних та фізико-географічних умов розвитку карстових
процесів у Подільському Придністров'ї [37].
92