Page 95 - 4899

Підставляємо цифри у відповідні формули (3.1) і (3.2) та отримуємо:
710800
карст   , 0 0004
ГС
sE 1900000000 або 0,04 %.

1459200
vE карст   , 0 000015
ГС
9500000000 0 або 0,0015 %.

Розрахунки свідчать, що природні порушення – екологічні зміни геологічного
середовища – незначні, як за площею розповсюдження карстових процесів (0,04 %), так і за
об’ємом печерних порожнин (0,0015 %).
Таким чином, геологічне середовище Подільського Придністров'я зазнало значних змін
під впливом підземних карстових процесів природного характеру. Значна розчленованість
неогенових відкладів блоками і розломами, переміщення окремих блоків відносно сусідніх на
десятки метрів, ураженість їх густими сітками тріщин сприяло карстуванню гіпсо-ангідритової
товщі та утворенню гігантських лабіринтів. Ці системи є найбільшими у світі, унікальними в
геологічному, гідрогеологічному, спелеологічному відношеннях. Це безцінний дар
Тернопільщині від Природи! На жаль, в останні роки увага науковців, краєзнавців,
природоохоронців до печер Поділля значно і незаслужено знизилась.
Необхідно на сучасному рівні довивчити ці печерні системи, дати їх науковий та
популярний опис, розробити туристичні маршрути, видати путівники та карти, облаштувати
печери для відвідування. Без сумніву, ці об'єкти стануть всесвітньо відомими та принесуть
Тернопільщині чималі прибутки для соціально-економічного розвитку області.

Порушення геоморфосфери (рельєфу) небезпечними екзогеодинамічними процесами
У 1981 р. Чернівецька гідрогеологічна партія ДГП «Західукргеологія» (Г. І. Рудько та ін.)
виконали першу оцінку розповсюдження небезпечних екзогеодинамічних процесів (зсувів,
селей, обвалів, осипищ, суфозій, ерозії) на території Західного регіону України. Був складений
кадастр зсувів, у тому числі і на досліджуваний нами район (рис. 3.22) Дністровського
каньйону, включаючи право- і лівобережжя долини Дністра в межах Тернопільської та Івано-
Франківської областей. Тоді було зафіксовано 45 зсувів різної стадії активності на площі
2
2
1400 га або 1 400 0000 м . Загальна площа потенційної зсувонебезпечності складала 120 км або
2
120 000 000 м .
Пройшло 25 років і тепер, за даними дешифрування космічних знімків М. В. Арістова і
2
2
О. В. Тимченко [3], маємо 84 зсуви загальною площею 8 км (8 000 000 м ), із них активними є
2
2
17 зсувів. Прогнозована зсувонебезпечна територія складає 12 км (12 000 000 м ). Зсуви мають
різну будову, морфологію, генезис і розміри. Відрізняються і умови їх виникнення та
активізації, хоча першопричина, в першу чергу, природна: різко розчленований рельєф,
обумовлений активними неотектонічними рухами, чергування водопроникних і водотривких
порід у глибоких річкових долинах, періодичні епохи надмірного зволоження і т. ін.
Щоб оцінити масштаб вражень геоморфосфери (рельєфу) зсувними процесами
скористаємось формулою [16] :
S
sE зсув  зсув
ГМ
S ГМ ∙ 100 %, (3.3)

зсув
де sE ГМ – частка в % площі зсувів, тобто природних екологічних змін геоморфосфери
(ГМ) під впливом зсувів;
S зсув – площа зсувів;
S ГМ – площа прогнозованих зсувних процесів.
Підставивши в цю формулу наведені вище цифри, отримаємо:
95