Page 99 - 4899

3.3 ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПЕДОСФЕРИ, ГІДРОСФЕРИ, АТМОСФЕРИ,
РОСЛИННОГО ПОКРИВУ І ТВАРИННОГО СВІТУ

Навчальні елементи: база даних, розрахунки фонового вмісту, сумарний показник
забруднення Zс або СПЗ, просторовий розподіл забруднювачів

Геологічне середовище та сформований на ньому рельєф є тією основою, на якій
утворюються геоморфосистеми або ландшафтні комплекси [27]. Тому після екології літосфери
та геоморфосфери ми розглянемо екологічний стан суміжних, не менш важливих для
оцінювання стану довкілля у Дністровському каньйоні, середовищ: педосфери або ґрунтового
покриву, гідросфери – поверхневих і ґрунтових вод, атмосферного повітря та рослинності.

Ґрунтовий покрив
Ґрунтовий покрив (рис. 3.23) досліджуваної території формувався протягом голоцену
внаслідок взаємодії речовинних компонентів, які складають ландшафтну оболонку. Процес
ґрунтоутворення можна сформулювати так: ґрунти утворюються під дією живих організмів
(рослин, тварин, мікроорганізмів) на материнські породи у різних умовах клімату та рельєфу.
Для переважної більшості ґрунтів материнською породою є леси та лесовидні суглинки,
які містять до 12-14 % карбонатів кальцію. Механічний склад цих відкладів змінюється з
півночі на південь. На півночі району леси легкосуглиністі, в центрі – середньо-суглинисті, а на
півдні, на терасах Придністров’я, – важкосуглинисті. У цьому ж напрямку в лесах зменшується
вміст крупного та середнього пилу, зростає кількість мулу, що сприяє поліпшенню водно-
повітряннх властивостей ґрунтів, збільшенню їх вбирної здатності та гумусованості.

Вдосконалення розрахункових та графічних методів визначення фонових вмістів
хімічних елементів у ґрунтах
Переходимо до оцінювання забруднення ґрунтів важкими металами та іншими
небезпечними речовинами проб ґрунтів та їх аналіз. Ці дані дозволили побудувати бази даних
забруднення ґрунтів (табл. 3.4), виконати розрахунки фонового та аномальних вмістів хімічних
речовин вдосконаленими нами [16] розрахунковими та графічними методами (табл. 3.5, рис.
3.24-3.28), а на основі цього побудувати поелементні еколого-геохімічні карти вмісту того чи
іншого елемента в ґрунтах. Такі карти будуються або «вручну», шляхом інтерполяції даних від
одного геоекологічного полігону до сусіднього, або в автоматизованому режимі на ПЕОМ,
користуючись програмами SURFER, MAP INFO, TNT mips та іншими (рис. 3.29-3.33). Після
цього накладають одна на одну усі 8 електронних поелементних карт (рис. 3.32) для визначення
спільних для усіх елементів-забруднювачів аномальних зон забруднення. Отримана таким
чином електронна карта забруднення ґрунтів показує розподіл по території Дністровського
каньйону зон, де перевищено фон і де перевищено ГДК.
Іншим методом побудови еколого-геохімічних карт є використання сумарного показника
забруднення Zc або СПЗ, який відображає долю кожного із 8 хімічних елементів-токсикантів у
сумарному забрудненні ґрунтів (рис. 3.33).
Для його визначення вміст кожного елементу (Сі) ділять на фоновий вміст (Сф) та
сумують ці частки:
n
 Сі
Z c або СПЗ = i1 Сф . (3.4)

Отримані величини зводять до бази даних, на основі якої будують карти розподілу Zc
(СПЗ) на досліджуваній території.
Порівняння карт, побудованих двома методами, показує їх добру кореляцію, тобто
високу достовірність обох методів. Перший з них більш простий, якщо є необхідна кількість
даних, а другий потребує додаткових розрахунків.

99