Page 65 - 4899

2.3.2 Картометричні операції

Картометричні операції, тобто вимірювання по картах та інших геозображеннях з
використанням програмних засобів, є одним із найбільш розповсюджених типів аналітичних
операцій у ГІС. Можливість і точність виконання вимірювань багато в чому визначається
моделлю даних (вектори або растри), методами вимірювань і точністю цифрування даних
(просторова похибка для векторних об'єктів, розмір комірки растра та ін. Найбільш часто
вимірювальні операції в ГІС-пакетах реалізовані у вигляді спеціальних функцій і подані як
окремий пункт меню. До таких функцій відносять:
- вимірювання (визначення) координат точки;
- вимірювання відстаней між двома зазначеними координатами (з урахуванням або без
урахування системи тривимірних координат);
- вимірювання довжини прямої чи ламаної лінії;
- вимірювання довжини периметра полігона;
- вимірювання площі полігона;
- вимірювання об'ємів з використанням поверхні і січної площини. Операції вибору
допомагають користувачу одержати саме ту інформацію, яка необхідна йому в даний момент
роботи з ГІС. Вибір необхідної частини інформації з однієї чи декількох картографічних баз
даних здійснюється за допомогою запитів.
Запити (query) є одним з основних інструментів практично будь-якого ГІС-пакета, за
допомогою якого користувач одержує інформацію з баз даних. Як правило, користувач за
допомогою різних інструментів організації запитів формулює вимоги до інформації, яку
необхідно витягти із загального масиву доступних даних і подати у певному вигляді.
Залежно від характеру необхідної інформації запити можна організовувати як за місцем
розташування (за координатами взаємоположень об'єктів), так і за атрибутами
(ідентифікаторами, класифікаторами і текстовими описами, що зберігаються в атрибутивній
базі даних). Залежно від типу запиту і переліку параметрів, які беруть участь у запиті, його
організовують за допомогою різних наборів інструментів. У ході виконання запиту відбувається
пошук об'єктів, що задовольняють задані умови: об'єкти, які мають необхідні властивості і
потрапляють у вибірку, яка може бути оформлена як у вигляді таблиці в окремому екранному
вікні, так і у вигляді карти, на якій обраний об'єкт позначений спеціально визначеним кольором
чи штрихуванням.
До методів просторового аналізу можна по суті віднести переважну більшість процедур
аналітичного блоку сучасних ГІС. Проте в ГІС традиційно до «просторового аналізу» відносять
досить вузьку сукупність методів, реалізованих практично у всіх ГІС-пакетах, а саме: побудов
буферів, аналіз географічного збігу і включення, аналіз близькості зонування території з
використанням полігонів Тиссена-Вороного.
Усі картографічні побудови та аналітичні операції, які виконав автор, проведено у
середовищі ГІС Mapinfo. Тому надамо коротку характеристику цього ГІС-пакета.

2.3.3 Переваги Mapinfo

Пакет розробила фірма Mapping Information Systems Corporatio (США, Нью-Йорк).
Перша (DOS) версія пакета випущена в 1987 p., одна уже на початку 90-х років XX ст. вийшла
Windows-версія, що дозволила пакету зайняти лідируючі позиції серед класу настільних
(desktop) інструментальних ГІС, які він зберігає до цього часу. Поточною версією пакета (2015)
є версія 12.5
Однією з неофіційних назв пакета Mapinfo є «Настільна система картографування» –
завдяки його розвинутим можливостям тематичного картографування. Пакет дозволяє
створювати тематичні карти таких основних типів: картограми, стовпчасті і кругові діаграми,
використанням значків, щільності точок, якісного фону і безперервної поверхні. Поєднання
тематичних шарів і методів буферизації, районування, злиття і розбивання об'єктів, просторової
й атрибутивної класифікацій дозволяють створювати синтетичні багатокомпонентні карти з
65