Page 10 - 4898
P. 10

254    Забезпечення військ (сил)
                                          255    Озброєння та військова техніка

           Закінчення таблиці 1.1
             26      Цивільна безпека     261    Пожежна безпека
                                          262    Правоохоронна діяльність
                                          263    Цивільна безпека
             27         Транспорт         271    Річковий та морський транспорт
                                          272    Авіаційний транспорт
                                          273    Залізничний транспорт
                                          274    Автомобільний транспорт
                                          275    Транспортні технології (за
                                                 видами)

         *  Спеціальність,  що  передбачає  вивчення  складу  і  будови  Землі  включно  із
         гідросферою  і  атмосферою,  у  тому  числі  геологія,  геофізика,  мінералогія, геохімія,
         вулканологія,  сейсмологія,  геоморфологія,  фізична  географія  та  інші  науки  про
         Землю, метеорологія та інші атмосферні науки (включаючи кліматичні дослідження),
         гідрологія, океанологія, палеоекологія.

               1.2 Тенденції розвитку екологічної освіти у вищій школі

               Вперше  проблема  екологічної  освіти  була  розглянута  ЮНЕСКО  та
         Програмою ООН з охорони навколишнього середовища [1-4].
               У  1972  році  Стокгольмська  конференція  з  охорони  навколишнього
         середовища прийняла рекомендацію про створення міжнародної програми з
         освіти в галузі навколишнього середовища.
               Важливими подіями в історії становлення екологічної освіти стали:
               - Міжнародна конференція з екологічної освіти в 1975 році в Белграді.
               - Міжурядова конференція з екологічної освіти 1977 року в Тбілісі.
               Саме  Тбіліська  конференція  прийняла  в  своїх  заключних  резолюціях
         рішення  про  впровадження  у  всіх  вищих  навчальних  закладах  курсів  з
         охорони навколишнього середовища обсягом 20 годин [1].
               У  70-х  роках  освіта  в  галузі  навколишнього  середовища  почалась  з
         натуралістичного руху, через пропаганду охорони природи.
               У  другій  половині  80-х  років  завдання  екологічної  освіти  набули
         іншого  смислу.  Це,  насамперед:  формування  екологічної  культури
         особистості; йде дослідницький пошук й  обґрунтування понять "екологічна
         культура",  "екологічна  свідомість"  та  ін.;  конкретизуються  цілі,  принципи
         екологічної освіти; з'являються нові методи і форми екологічної освіти.
               У  90-х  роках  почався  новий  етап  розвитку  освіти  в  галузі
         навколишнього середовища. Значну роль відіграла Конференція ООН в Ріо-
         де-Жанейро  (1992  р.).  Ця  конференція  розширила  рамки  Тбіліської
         конференції.  Вона  задекларувала  принцип  стабільного  розвитку,  було
         прийнято  рішення  про  впровадження  екопросвіти  серед  всього  населення,
         переглянуті  світоглядні  позиції,  визначила  загальні  принципи,  дотримання

                                          10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15