Page 24 - 4893
P. 24

І–  приймальна  камера;  II–  грязевідстійник;  III–  бензинооливоуловлювач;  IV–  камера
               доочищення: 1 – піскоуловлювач; 2 – подавальна труба; 3 – труба до елеватора;                       4
               – гідроциклони; 5 – труби до гідроциклонів; 6 – бак дозатора коагулянту; 7 – оливовивідна
               труба; 8 – лоток; 9 – водовідвідна труба; 10, 15 – перегородки; 11 – фільтр; 12 – шланг; 13 –
               пластинчастий контейнер; 14,16 – шлам
                          Рисунок 8.1 – Водоочисна установка для повторного використання води:

                     Забруднена  вода  після  миття  автомобілів  надходить  у  приймальну  камеру  –
               піскоуловлювач,  де  випадають  в  осад  найбільші  часточки,  змішуючись  із  коагулянтом.  Із
               піскоуловлювача вода надходить у грязевідстійник, де осідає дрібна завись і починається зби-
               рання  нафтопродуктів,  що  спливли,  саморегульованими  лотками  бензооливоуловлювачів.
               Закінчується збирання нафтопродуктів  у камері  бензооливоуловлювача після проходження
               води через пластинчасті контейнери. Відстоявшись, вода потрапляє в камеру об'ємом 26-38
                 3
               м , звідки насосами подається на мийку для повторного використання. Поповнення оборотної
               системи свіжою водою – близько 10 % загальної витрати. Гідроелеватори забирають осад із
               пісковловлювача  і  грязевідстійників,  пропускають  пульпу  через  гідроциклони,  де  осад
               зневоднюється до 30-60 % вологості. Досвід експлуатації таких установок засвідчив, що вони
               дають змогу в 10-15 разів зменшити потребу у свіжій воді.
                     Дедалі  більшого  поширення  набуває  очищення  стічних  вод  у  системах  оборотного
               водопостачання  автомобільних  мийок  заміною  традиційних  реагентів  однокомпонентним
               коагулянтом,  який  виробляють  із  відходів  хіміко-фармацевтичної  та  анілінофарбової
               промисловості.  Як  коагулянт  використовують  гідроксохлориди  алюмінію  (ГОХА)  та  інші
               сполуки, які можна вводити у стічні води безпосередньо через відстійники очисних споруд
               після  незначних  конструктивних  доопрацювань.  Після  оброблення  ГОХА  в  умовах  інтен-
               сивного  перемішування  швидко  утворюються  пластівці  й  інтенсивно  осідає  коагульована
               суміш. У статичних умовах осідання практично закінчується через 20-30 хв, залежно від дози
               коагулянту і його властивостей. Оптимальні дози коагулянту А1203 становлять 50- 10 мг на 1
                 3
               м  стічної води. Ступінь очищення стічних вод сягає 95,0-99,5 %. Вартість ГОХА, що виготов-
               ляються з відходів виробництва, у 2–3 рази нижча від вартості застосовуваних традиційних
               коагулянтів (солей полівалентних металів, солей алюмінію або феруму, сульфату алюмінію в
               поєднанні з поліакриламідом тощо).

                     8.2 Малогабаритні автоматичні очисні установки

                     На особливу увагу заслуговують різні малогабаритні автоматизовані очисні установки,
               виконані у вигляді одного блока, що застосовуються на морському й річковому транспорті.
               Практика  їх  експлуатації  доводить  доцільність  широкого  використання  установок,  що
               ґрунтуються  на  фізико-хімічному  (реагентному)  методі  очищення  із  застосуванням
               коагулянтів. Схему модифікації однієї з таких установок наведено на рисунку 8.2.


                                                              23
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29