Page 20 - 4885

кронблока, встановленого на верхній основі вишки на рамі, і рухомої частини –
талевого блока, гака або гакоблока, талевого каната та штропів.
Бурова колона – це зв'язувальна ланка між буровим обладнанням, розмі-
щеним на поверхні, і породоруйнуючим інструментом. Бурова колона призна-
чена для: передачі обертання від ротора до долота; сприйняття реактивного мо-
менту вибійного двигуна; підводу до вибою промивальної рідини; створення
осьового навантаження на долото; підйому і спуску долота і вибійного двигуна;
монтажу окремих секцій струмопідводу при бурінні електробуром; проведення
допоміжних робіт (проробка, розширення і промивання свердловини, дослі-
дження пластів, ловильні роботи тощо).
Бурильна колона складається з ведучої труби, бурильних труб, обважне-
них бурильних труб, замків, перевідників і з'єднувальних муфт.
При роторному способі бурильна колона передає обертання від ротора до
долота і перебуває в складному напруженому стані. При цьому на бурильну ко-
лону діють: осьова сила розтягу від дії сил власної ваги і перепаду тиску на до-
лоті, яка максимальна у верхньому перерізі; осьова сила стиску, яка виникає від
осьового навантаження в нижньому перерізі; крутний момент, який призводить
до появи в бурильній колоні дотичних напружень, максимальні значення якого
у верхньому перерізі; знакозмінні напруження, які виникають від обертання зі-
гнутої колони і викликають втому з'єднань елементів бурильної колони; напру-
ження, що виникають від поперечного і поздовжнього згину бурильної колони;
динамічні навантаження, які виникають у процесі роботи долота на вибої; інер-
ційні навантаження, які виникають при спуско-підіймальних операціях та
інше.
При бурінні з вибійними двигунами колона бурильних труб не обертається.
Тому на бурильну колону діють розтягуючі і стискуючі навантаження, обу-

мовлені вагою колони і вибійного двигуна, перепадом тиску на долоті та у ви-
бійному двигуні і реакцією вибою від осьового навантаження на долото.
Таким чином, при роторному способі буріння умови роботи бурильної
колони складніші і тому імовірність аварій з бурильною колоною при роторно-
му бурінні значно вища.
Для буріння нафтових і газових свердловин застосовують гідравлічні та
електричні вибійні двигуни, які перетворюють відповідно гідравлічну енергію
промивальної рідини або електричну енергію в механічну на вихідному валу
двигуна.
Гідравлічні вибійні двигуни випускають двох типів: гідродинамічного –
турбобури; гідростатичного – гвинтові двигуни.
Електричні вибійні двигуни одержали назву електробурів.
Турбобур – вибійний гідравлічний двигун, в якого гідравлічна енергія по-
току промивальної рідини перетворюється в механічну роботу вихідного валу,
до якого приєднується долото. Як гідравлічний двигун у турбобурі використо-
вується багатоступінчаста осьова турбіна.
Електробур – це вибійний буровий двигун, який перетворює електричну
енергію в механічну на вихідному валу. Електробур складається з електродви-

19