Page 16 - 4885
P. 16

Основні складові бурової установки такі: долото, бурова колона, бурова
               вишка, ротор, лебідка, талева система з гаком, вертлюг, насос промивної ріди-
               ни, очисна система, двигуни приводу (ротора, лебідки, насоса).
                      Характерною  особливістю  обертального  буріння  є  промивання  свердло-
               вини водою або спеціальною рідиною протягом усього періоду роботи долота
               на вибої.
                      Для  заміни  зношеного  долота  піднімають  із  свердловини  всю  бурильну
               колону, замінюють долото і знову опускають її. При підйомі бурильну колону
               розгвинчують  на  секції,  довжина  яких  визначається  висотою  вишки  (близько
               25  м  при  висоті  вишки  41  м).  Відгвинчені  секції,  що  називаються  свічками,
               встановлюють у ліхтарі вишки на спеціальному підсвічнику. Спускають бури-
               льну колону в зворотному порядку.
                      Отже, один рейс складається з таких операцій:
                      – спуск бурового інструменту в свердловину;
                      – обертання долота і руйнування породи;
                      – нарощування бурового інструменту у міру поглиблення свердловини;
                      – промивання вибою буровим розчином з метою виносу зруйнованої по-
               роди на поверхню;
                      – підйом бурового інструменту з метою заміни зношеного долота.
                      Процес буріння свердловини чергують із спуском обсадних колон, цемен-
               туванням затрубного простору, проведенням каротажних робіт, дослідженням
               перспективних пластів тощо.
                      Найбільш  ефективним  способом  будівництва  свердловини  є  ударно-
               обертальне буріння. При ударно-обертальному бурінні долото здійснює обер-
               тання і осьові коливання з певною амплітудою і частотою, які створюються ві-
               браторами чи вібромолотами, встановленими на поверхні, або вибійними дви-

               гунами, розміщеними над долотом.
                      При бурінні глибоких свердловин застосовують другий спосіб, коли обер-
               тання долота здійснюється з поверхні роторним способом, а коливання долота,
               тобто динамічні удари долота об породу, створюються гідравлічними, пневма-
               тичними та іншими вибійними двигунами – вібробурами. Поширення одержали
               гідравлічні вібробури клапанного типу, які дають при бурінні твердих і надтве-
               рдих порід високі показники роботи долота.
                      Однак ударно-обертальне буріння створює додаткові значні динамічні на-
               вантаження на обладнання, тому використовується порівняно рідко.
                      Поняття режим буріння – сукупність тих факторів, які впливають на ефе-
               ктивність руйнування породи та інтенсивність зношування долота і якими мо-
               жна оперативно керувати в період роботи долота на вибої, а самі фактори нази-
               вають режимними параметрами. До них належать:
                      – осьове навантаження на долото;
                      – частота обертання долота;
                      – кількість і якість бурової рідини, що подається на вибій свердловини.
                      Режими буріння поділяють на:
                      1. Звичайний:



                                                                                                             15
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21