Page 104 - 4864

розчинником вважають ту із них, відносний об’єм якої
більший.
За агрегатним станом розчини бувають тверді,
рідкі і газоподібні.. Тверді розчини являють собою
кристалічні речовини, кристалічна гратка яких
побудована із двох або декількох компонентів.
Розрізняють два типи твердих розчинів 
заміщення і введення. Перший тип утворюють речовини,
які мають однаковий тип кристалічної гратки, приблизно
однакові розміри частинок і близькі хімічні властивості.
Так, наприклад, при охолодженні розчину, що містить
NaСl і КВr, утворюється твердий розчин, у вузлах
+
кристалічної гратки якого будуть знаходитися іони Na ,
+


К , СІ , Вr .
Якщо розміри частинок, які утворюють твердий
розчин, відрізняються між собою на 40 % і більше,
утворюються тверді розчини введення. У цьому разі
частинки з меншими розмірами проникають у простір
між вузлами кристалічної гратки, а сама гратка складена
із частинок речовини з більшими розмірами. Прикладом
таких твердих розчинів введення може бути платина,
насичена воднем. Один об’єм платини здатний
поглинути близько 800 об’ємів водню, який проникає в
простір між вузлами гратки.
У хімічній практиці мають справу переважно з
рідкими розчинами, або просто розчинами, тому
розглянемо їх детальніше.
Процес сольватації (гідратації) супроводжується
тепловим ефектом, тому сольвати є сполуками
екзотермічними. Зв’язок у сольватах може бути
водневий, силами міжмолекулярної взаємодії,
104