Page 103 - 4864

10 РОЗЧИНИ

Розчин – це гомогенна система з молекул, йонів
чи інших частинок, складена двома і більше
компонентами, кількісні співвідношення яких можуть
змінюватись у широких межах, не змінюючи основних
характеристик системи.
Однією з головних умов, коли дану систему
називають розчином, є її стійкість, тобто неможливість
розділення на складові компоненти при довгому стоянні.
Іншою ознакою розчинів є можливість змінювати в
широких межах їх хімічний склад, не змінюючи
агрегатного стану. Існують газові, рідкі і тверді розчини.
Розчини займають проміжне положення між
механічними сумішами частинок та індивідуальними
хімічними сполуками. Від сумішей розчини
відрізняються тим, що будь-який мікроскопічний об’єм
розчину має такий самий склад, як і вся маса розчину. На
відміну від хімічних сполук, розчини мають змінний
склад і не підлягають закону кратних відношень.
Розчини складаються із компонентів. Один з них
називається розчинником, інший – розчиненою
речовиною (розчинених речовин у розчині може бути як
завгодно багато).
Розчинником умовно вважають компонент,
агрегатний стан якого не змінюється при утворенні
розчину і вміст якого переважає в даній системі.
Наприклад, повітря – це розчин кисню, карбон (ІV)
оксиду, водяних парів, інертних та інших газів в азоті,
поскільки його вміст у повітрі складає 78 %.
У разі розчину, що утворюється з двох рідин,
103