Page 7 - 4843
P. 7

Складні  формоутворювальні  рухи  є  такі,  траєкторії  яких  утво-
          рюють  узгоджені,  взаємозалежні  два  і  більше  обертальних  або  пря-

          молінійних рухів, а також їх комбінація. Прикладами таких рухів мо-
          жуть бути такі: Ф(В В ), Ф(П П ), Ф(В П П ) тощо. Такий запис прос-
                                                     2
                                     1 2
                                                                  2
                                                              1
                                                  1
                                                                     3
          тих рухів в одних дужках вказує на те, що вони залежать один від од-
          ного і тим самим створюють один складний рух.
               Загалом кількість рухів формоутворення для створення поверхні
          визначається сумою рухів формоутворення, необхідних для утворен-
          ня кожної з виробничих ліній (твірної, напрямної). Однак є випадки,
          коли  один,  наприклад,  обертальний  рух  бере  участь  одночасно  в
          створенні обох виробничих ліній, необхідних для утворення поверхні,
          тобто обертовий рух виконує дві функції. Тоді у всіх подібних випад-

          ках загальне число формоутворюючих рухів при створенні поверхні
          різанням стає на одиницю менше по відношенню до теоретично ви-
          значеної суми і практично не перевищує трьох. Тому металорізальні

          верстати існують з одним, двома та трьома рухами формоутворення.
               Оскільки в металорізальних верстатах утворення поверхонь здій-
          снюється різанням, то всі формоутворюючі рухи верстата одночасно
          є рухами різання. Причому, якщо у верстаті існує один рух формоут-

          ворення, то він є рухом швидкості різання, або інакше головним ру-
          хом (позначається Ф ), тобто рухом, що забезпечує зрізування струж-
                                      V
          ки з заготовки зі швидкістю різання, яка дорівнює швидкості сходу

          стружки з заготовки. За наявності  на верстаті двох рухів формоутво-
          рення один з них, що має більшу швидкість, є рухом швидкості рі-
          зання Ф  , а другий, який має меншу швидкість, буде рухом подачі
                     V
          (позначається Ф ).
                                S
                 Рух подачі розповсюджує процес різання на всю поверхню, що
          піддається обробці. Величина (швидкість) подачі за іншими рівними

          умовами визначає площу поперечного перерізу стружки. Якщо у вер-
          статі є три рухи формоутворення, то один з них, з найбільшою швид-
          кістю, буде рухом  різання Ф , а два інші – рухами подачі Ф і Ф .
                                                 V
                                                                                                   S2
                                                                                            S1
               Формоутворювальні  рухи,  поряд  з  іншими  рухами  у  верстатах,
          називають інакше ще виконавчими. За цільовою ознакою всі рухи в
          верстаті поділяють на рухи: формоутворення Ф, установчі Уст (нала-
          годжень і врізання), ділення Д, управління Упр, допоміжні Доп.

                 Із  зазначених  виконавчих  рухів  для  формування  кінематичної
          структури  верстата  визначальну  роль  грають  рухи  формоутворення,
          установчі  (врізання)  та  ділення.  Виконавчі  рухи  характеризуються




                                                         8
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12