Page 47 - 4830

Застосування уніфікованого кадастрового номера має особливе значення
під час створення та запровадження в Україні системи реєстрації прав на

землю та об’єкти нерухомості, що дасть можливість ефективної
інформаційної взаємодії відповідних відомств і установ з формування

необхідної інформації з метою реєстрації та обслуговування користувачів
[40].

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 р.

№ 1702-IV [14] визначив, що кадастровий номер земельної ділянки, право на

яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок,

будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття

права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків). У такий

спосіб врегулювання порядку присвоєння кадастрових номерів земельним

ділянкам набуває надзвичайної актуальності.

Для забезпечення унікальності кадастрового номера земельної ділянки

застосовують підхід, який ґрунтується на ієрархічній фрагментації території

України, яка передбачає використання кодів об’єктів адміністративно-

територіального устрою України (КОАТУУ), запроваджених Держкомстатом

України у 1997 році [40].

Державний класифікатор об’єктів адміністративно-територіального

устрою України (КОАТУУ) є складовою частиною Єдиної системи

класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

За прийнятою в Україні системою кадастровий номер земельної ділянки

має таку ієрархічну структуру:

I КОАТУУ I : I НКЗ I : I НКК I : I НЗД I,

де I КОАТУУ I – код одиниці адміністративно-територіального устрою

України;

I НКЗ I – номер кадастрової зони;

I НКК I – номер кадастрового кварталу у межах кадастрової зони;

I НЗД I – номер земельної ділянки у межах кадастрового кварталу.
48