Page 46 - 4830

Необхідність ефективної обробки матеріалів та управління інформацією,
підтримки зв’язку між Державним земельним кадастром та іншими

галузевими кадастрами, інформаційними системами обумовлює створення
єдиної системи кадастрової нумерації земельних ділянок.

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов’язаної
із земельними ділянками (будівлі, споруди, їх частини тощо), запроваджені з

метою їх однозначної ідентифікації у базах даних автоматизованої системи

ведення Державного земельного кадастру [40].

Кадастрові номери присвоюють земельним ділянкам на підставі

вказівки Держкомзему України від 20.03.2002 р. № 12 «Про присвоєння

кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру

земель».

Система кадастрової нумерації земельних ділянок забезпечує

унікальність кадастрового номера кожної земельної ділянки протягом всього

періоду її існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок, зручна і

гнучка з точки зору комп’ютерної реалізації, а також несе в собі додаткову

інформацію щодо географічного місцезнаходження земельної ділянки у

межах адміністративно-територіального устрою. Кадастрові номери

присвоюють всім земельним ділянкам, які перебувають у власності або

користуванні фізичних та юридичних осіб.

Під кадастровим номером мають на увазі унікальний (що не

повторюється на всій території України) код, який присвоюють кожній

земельній ділянці при її формуванні і зберігають за нею на увесь час її

існування.

Під час переходу прав від одного власника до іншого та зміни самого

виду прав кадастровий номер земельної ділянки залишають без змін.

Новим земельним ділянкам, сформованим у результаті виділення або

поділу (чи об’єднання їх), присвоюють нові кадастрові номери. При цьому

попередні кадастрові номери отримують статус архівних і у подальшому не

використовують для ідентифікації земельних ділянок.
47